XVIII століття називали століттям годинників, XIX – століттям парової машини, тоді як наш час інакше, як віком інформації, не назвеш. Не дивно, що саме люди ХХ століття придумали вислів „ Інформація править світом”.

Жити сьогодні – означає сприймати, використовувати, передавати, послуговуватися інформацією. У сучасному світі право на інформацію є більше ніж право – це ознака якості життя людини.

Однією з найбільших цінностей нашого життя є свобода публічно говорити та висловлювати свою думку. >> Молодь захищає права та свободи

Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право на свободу вираження поглядів, яке включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави та незалежно від кордонів. >> Закони

Свобода вираження поглядів тісно пов’язана з правом на інформацію, адже інформація – це те, що ми доносимо до інших, це певний набір символів, що містять значимі, нові та зрозумілі повідомлення. Свої думки, погляди й переконання ми можемо висловлювати як традиційним – усним, письмовим, образотворчим способом, так і з допомогою електронних чи технічних засобів.

Чи задумувались ви, що інформацією, що виражає ваші погляди та переконання є не тільки лист, вірш чи картина? Це також малюнок на стіні у вашому під’їзді чи на асфальті в сусідньому дитсадку. Це футболка, яку ви одягаєте, чи пакет, у якому несете з магазину хліб? Це газета, створена у вашій школі чи плакат із закликом бути собою...

Конституційною гарантією свободи слова в Україні є право кожного „вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір” >> Закони

Відповідно до Закону „Про інформацію”, право на свободу інформації забезпечується:

• обов’язком державних органів інформувати про свою діяльність та прийняті рішення;

• створенням спеціальних органів, що забезпечували б доступ до інформації;

• вільним доступом до статистичних даних , архівних, бібліотечних і музейних фондів;

• здійсненням державного контролю над дотриманням законодавства про інформацію.

Як людина не може жити без кисню, так громадяни не можуть жити без інформації. Якщо люди не знають, що відбувається в їхній країні, вони не можуть брати ефективної участі в управлінні справами суспільства. Тоді вони не впевнені у своєму майбутньому, бо не можуть на нього впливати. Як відзначав Амартя Сен, економіст, лауреат Нобелівської премії, у країнах з демократичною формою правління і свободою інформації ніколи не було значного голоду, бо інформація дозволяє людям уважно придивлятися до дій уряду і є основою для відповідних дискусій.

Все це, а також багато іншого переконує нас, що відкритість інформації є сьогодні гарантією свободи людини, а можливість виробляти, передавати і поширювати інформацію про себе, світ та суспільство – одним із найважливіших прав людини.