Закон України
„Про волонтерський рух”
(витяги)

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

волонтер - фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер. Волонтерами можуть бути особи, які досягли шістнадцяти років або, як виняток (за згодою одного з батьків або особи, яка його заміняє), - п’ятнадцяти років;

волонтерська діяльність - будь-яка соціальна, суспільно корисна, систематична і вмотивована неприбуткова діяльність фізичних та юридичних осіб, що провадиться шляхом виконання робіт, надання послуг громадянам, організаціям і суспільству в цілому. Не є волонтерською соціальна, суспільно корисна і вмотивована неприбуткова діяльність, що має одноразовий чи випадковий характер або провадиться на підставі родинних чи дружніх стосунків;

волонтерська організація - зареєстроване відповідно до цього Закону об’єднання волонтерів, головною метою якого є провадження волонтерської діяльності;

отримувачі волонтерської допомоги - фізичні або юридичні особи, на користь яких провадиться волонтерська діяльність.

Стаття 2. Принципи та сфера волонтерської діяльності

1. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах добровільності, безкорисливості, доброчинності, законності, гуманності та відповідальності.

2. Волонтерська діяльність може провадитись у сфері освіти, культури, спорту, охорони здоров’я, соціального захисту, захисту прав і свобод громадян тощо.

Стаття 3. Учасники волонтерської діяльності

1. Учасниками волонтерської діяльності є волонтери, волонтерські організації, підприємства, установи та організації, що залучають волонтерів або волонтерську організацію, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 4. Основні засади державної політики у сфері волонтерської діяльності

1. Держава визнає соціальну значущість волонтерської діяльності як вияв демократизації суспільства, створює умови для розвитку волонтерської діяльності, сприяє розвитку громадянської свідомості, патріотичному вихованню, посиленню суспільної згуртованості на основі загальнолюдських цінностей і національних традицій.

2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування з метою сприяння розвитку та підтримки волонтерської діяльності надають волонтерам і волонтерським організаціям постійну методичну, інформаційну та практичну допомогу у відповідних сферах.

3. Втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність волонтерів і волонтерських організацій, як і втручання волонтерів та волонтерських організацій у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється.

4. Держава сприяє висвітленню у засобах масової інформації діяльності волонтерів і волонтерських організацій.

Стаття 5. Координація і сприяння у сфері волонтерської діяльності

1. Координація у сфері волонтерської діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльності волонтерів і волонтерських організацій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності, яким є центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і його територіальні органи.

2. Забезпечення розвитку волонтерської діяльності у відповідній сфері здійснюють у межах своїх повноважень інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади:

забезпечує реалізацію державної політики у сфері волонтерської діяльності;

здійснює методичне керівництво діяльністю волонтерів і волонтерських організацій;

вносить пропозиції щодо підготовки проектів нормативно-правових актів у сфері волонтерської діяльності;

сприяє організації навчання волонтерів та проводить перевірку їх знань і навичок, необхідних для провадження волонтерської діяльності;

здійснює контроль за провадженням волонтерської діяльності;

бере участь у міжнародному співробітництві з питань волонтерської діяльності, вивчає, узагальнює і поширює національний та світовий досвід роботи у цій сфері.

Стаття 7. Права волонтера

1. Волонтер має право:

провадити волонтерську діяльність самостійно або як член волонтерської організації;

пройти відповідну підготовку (інструктаж) для провадження волонтерської діяльності;

підвищувати свою кваліфікацію;

провадити волонтерську діяльність у гігієнічних та безпечних умовах;

на забезпечення у разі необхідності спеціальним одягом, взуттям та інвентарем, велосипедами, проїзними квитками у міському транспорті загального користування;

підтримувати зв’язки з волонтерськими організаціями інших країн.

Стаття 8. Обов’язки волонтера

1. Волонтер зобов’язаний:

високоякісно та своєчасно виконувати обов’язки, передбачені договором про провадження волонтерської діяльності;

шанобливо ставитися до отримувачів волонтерської допомоги;

подати звіт про надану допомогу підприємству, установі та організації, що залучили волонтера або волонтерську організацію;

ефективно використовувати матеріали, обладнання та інше майно, надане для провадження волонтерської діяльності;

повернути матеріали, обладнання та інше майно, надане для провадження волонтерської діяльності, у разі припинення виконання обов’язків волонтера або діяльності волонтерської організації;

забезпечувати конфіденційність інформації про осіб, яким надається допомога, що стала йому відома під час провадження волонтерської діяльності.

Стаття 9. Основні права отримувачів волонтерської допомоги

1. Отримувачі волонтерської допомоги мають право:

на захист своїх прав та інтересів з боку волонтера або волонтерської організації;

відмовитися від отримання послуг та іншої допомоги, що надається волонтером або волонтерською організацією.

Стаття 10. Набуття статусу волонтера

1. Особа набуває статусу волонтера після отримання посвідчення на право провадження волонтерської діяльності (далі — посвідчення волонтера).

2. Замовниками посвідчень волонтерів є волонтерські організації. Зразок посвідчення волонтера та порядок його видачі визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 11. Спеціальна підготовка (інструктаж) волонтера

1. Знання і навички, необхідні для провадження волонтерської діяльності, волонтер отримує на підготовчих курсах (під час інструктажу) або шляхом самоосвіти.

2. Провадження волонтерської діяльності, що передбачає наявність відповідного рівня кваліфікації волонтера, можливе після подання ним до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності або його територіальних органів засвідченої належним чином копії документа про освіту.

3. Перевірку знань і навичок волонтера проводять волонтерські організації, територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності за місцем провадження волонтерської діяльності; територіальні органи виконавчої влади в інших сферах за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності.

Стаття 12. Статус волонтерської організації

1. Волонтерські організації діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські та місцеві.

2. До всеукраїнських належать волонтерські організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України та які мають свої філії в більшості областей України.

3. До місцевих належать волонтерські організації, діяльність яких поширюється на територію однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць.

Стаття 13. Права волонтерської організації

1. Волонтерська організація має право:

самостійно вирішувати питання, що стосуються провадження волонтерської діяльності;

утворювати відповідно до законодавства свої філії;

визначати форми волонтерської діяльності;

затверджувати та використовувати власну символіку, яка підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про об’єднання громадян";

популяризувати своє ім’я (назву), символіку;

отримувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування необхідну для її діяльності інформацію;

використовувати цільові пожертвування, що надаються благодійними організаціями, з метою виконання своєї програми;

обмінюватися з відповідними організаціями іноземних держав інформацією і спеціалістами;

користуватися іншими правами згідно із законодавством України.

Стаття 14. Обов’язки волонтерської організації

1. Волонтерські організації зобов’язані діяти відповідно до своїх статутних цілей і завдань.

2. Волонтерські організації, які отримують фінансову або іншу матеріальну підтримку, зобов’язані подавати звіт про цільове використання коштів підприємствам, установам та організаціям, що їх надавали, у встановлені ними строки.

Стаття 15. Державна реєстрація волонтерської організації

1. Волонтерська організація набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації.

2. Державна реєстрація всеукраїнської волонтерської організації здійснюється Міністерством юстиції України, місцевої волонтерської організації, а також філій всеукраїнських волонтерських організацій – відповідним управлінням юстиції. У разі якщо діяльність місцевої волонтерської організації поширюється на територію двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, її реєстрація здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за місцем розташування постійно діючого центрального статутного органу.

3. Волонтерські організації звільняються від внесення плати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їх символіки.

4. Для державної реєстрації волонтерської організації подаються такі документи:

заява, підписана не менш як трьома волонтерами і засвідчена нотаріально, та копії посвідчень волонтерів;

статут, протокол установчих зборів (з’їзду, конференції), відомості про засновників волонтерської організації, органи управління і місцеві філії волонтерської організації.

Зразок заяви та форми відомостей про засновників волонтерської організації, органи управління і місцеві філії волонтерської організації встановлюються Міністерством юстиції України.

5. Заява про державну реєстрацію волонтерської організації розглядається в одномісячний строк після подання необхідних документів. Після державної реєстрації волонтерській організації видається свідоцтво про державну реєстрацію за зразком, встановленим Міністерством юстиції України.

<…>

Стаття 17. Статут волонтерської організації

1. Волонтерська організація діє на підставі свого статуту.

2. У статуті волонтерської організації зазначаються відомості про:

назву, місцезнаходження та її статус;

мету, напрями діяльності та завдання;

порядок утворення і діяльність органів управління;

джерела фінансування та порядок використання майна і коштів;

порядок внесення змін до статуту;

порядок реорганізації або ліквідації;

питання членства волонтерів у волонтерській організації та вибуття з неї;

права і обов’язки її членів.

До статуту можуть включатися інші положення, пов'язані з особливостями провадження діяльності волонтерської організації.

<…>

Стаття 18. Реорганізація або ліквідація волонтерської організації

1. Реорганізація або ліквідація волонтерської організації здійснюється відповідно до її статуту в установленому законодавством порядку.

Стаття 19. Координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерської діяльності

1. Для підтримки волонтерської діяльності при Кабінеті Міністрів України на правах постійно діючого консультативно-дорадчого органу утворюється Координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерської діяльності, яка формується з представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування і волонтерських організацій.

2. Координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерської діяльності сприяє об’єднанню волонтерів і волонтерських організацій у волонтерський рух.

<…>

Стаття 20. Заохочення волонтерської діяльності

1. За активну громадську діяльність, самовіддану працю та вагомий особистий внесок у розвиток волонтерської діяльності в Україні волонтери можуть бути представлені до державних нагород, відомчих відзнак та заохочені волонтерськими організаціями, підприємствами, установами та організаціями, що залучили волонтерів або волонтерські організації.

Стаття 21. Відшкодування витрат, пов’язаних з волонтерською діяльністю

1. Волонтер має право на відшкодування витрат, пов’язаних з волонтерською діяльністю (якщо вони були невідкладні, необхідні та підтверджені належним чином), забезпечення харчуванням, проживанням у разі провадження волонтерської діяльності за межами населеного пункту (місця проживання (перебування) волонтера).

Зазначені витрати відшкодовуються волонтерською організацією у розмірі, який визначається договором про провадження волонтерської діяльності.

Стаття 22. Підтримка волонтерської діяльності

1. З метою організаційної, методичної, матеріальної та фінансової підтримки волонтерської діяльності розробляється ряд заходів загальнодержавного, регіонального та місцевого рівня з пропаганди волонтерського руху серед населення, проведення щорічного професійного свята "День волонтера", конкурсів, конференцій, семінарів для обміну досвідом між волонтерами тощо.

2. Підтримка волонтерської діяльності може здійснюватися за рахунок джерел фінансування, що не заборонені законодавством.

Стаття 23. Напрями волонтерської діяльності

1. Основними напрямами волонтерської діяльності є:

надання відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" допомоги окремим соціальним групам чи особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;

участь у діяльності, пов’язаній з охороною навколишнього природного середовища, у порядку, встановленому Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища";

участь в охороні культурної спадщини у порядку, встановленому Законом України "Про охорону культурної спадщини";

участь у діяльності, пов’язаній із захистом дітей та молоді, багатодітних сімей, у порядку, встановленому Законом України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю".

Стаття 24. Отримання відомостей про потребу в провадженні певного виду волонтерської діяльності

1. Волонтер або волонтерська організація має право на отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування відомостей про сферу, місце і потребу в провадженні певного виду волонтерської діяльності та конкретні підприємства, установи та організації, що мають намір залучити волонтера або волонтерську організацію.

Стаття 25. Договір про провадження волонтерської діяльності

1. Волонтер або волонтерська організація і підприємство, установа та організація незалежно від форми власності, що залучають волонтера, повинні укласти письмовий договір про провадження волонтерської діяльності, в якому зазначаються відомості про:

сторони договору;

предмет та обсяг волонтерської діяльності;

порядок і умови провадження волонтерської діяльності;

строк виконання робіт, надання послуг;

права і обов’язки сторін;

підстави для розірвання договору;

відповідальність сторін за невиконання умов договору.

2. Типова форма договору про провадження волонтерської діяльності затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності.

Стаття 26. Підстави для припинення волонтерської діяльності

1. Волонтерська діяльність може бути припинена у разі:

добровільної відмови волонтера або волонтерської організації від її провадження;

порушення умов договору або його розірвання;

настання інших випадків, установлених договором або законом.

Стаття 27. Міжнародне співробітництво у сфері волонтерської діяльності

1. Україна бере участь в міжнародному співробітництві у сфері волонтерської діяльності, сприяє налагодженню і розвитку співробітництва з іноземними державами та міжнародними організаціями для подальшої активізації волонтерської діяльності, укладає міжнародні договори з іншими державами та міжнародними організаціями.

<…>

Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства у сфері волонтерської діяльності

1. Волонтери і волонтерські організації за порушення законодавства у сфері волонтерської діяльності несуть відповідальність згідно із законом.

2. За неподання звіту про здійснену роботу та використання коштів, наданих волонтерам та волонтерським організаціям, або їх нецільове використання, отримання цих коштів з порушенням законодавства винні особи несуть відповідальність, передбачену законом.

<…>