Exit Poll
Історія виникнення еxit-poll Опитування еxit-poll були винайдені американськими телевізійними каналами в 1960-ті роки, щоб задовольнити потребу електорату в максимально оперативній інформації про вибори. Впродовж останніх тридцяти п'яти років у світовій практиці еxit-poll з наукового експерименту перетворилися на одну з найпомітніших складових висвітлення виборів на телебаченні й у пресі. Вони використовуються в якості бази для проведення теле- та радіошоу "Ніч виборів" і висвітлення результатів виборів в пресі. Дані опитувань громадської думки дозволяють журналістам краще зрозуміти виборців, і підготувати більш точні матеріали, присвячені волевиявленню громадян. Що таке exit-poll? Exit-poll (exit - "вихід", poll - "опитування") є експрес-опитування у день виборів, коли інтерв'юери опитують виборців, які щойно проголосували і виходять з виборчих дільниць. Для чого проводять exit-poll? Опитування еxit-poll є звичною практикою виборчих кампаній у демократичних країнах. Можна виділити принаймні три основні функції, які вони виконують:
Основна мета таких опитувань - прогноз результатів виборів і аналіз електоральної поведінки громадян. Еxit-poll є також різновидом громадського контролю за чесністю виборів, робить процес голосування більш прозорим. Проте опитування виборців після голосування мають і значно більшу цінність. Практично, це єдиний спосіб точно визначити соціально-демографічні характеристики електоратів різних кандидатів, побудувати реальний соціально-демографічний профіль виборців. Такі дані можна отримати виключно провівши опитування громадської думки. Як проводиться exit poll? Опитування виборців проводиться при виході з виборчої дільниці. Відомі два варіанти проведення exit poll:
Exit poll проводиться тільки на добровільній основі, використовуючи різні підходи та методики. Досвід проведення exit poll в Україні В Україні вперше еxit-poll був проведений 29 березня 1998 року фірмою СОЦИС (президент - Микола Чурилов) на замовлення Фонду "Демократичні ініціативи" під час виборів до Верховної Ради. Усього було опитано 10.000 виборців після того, як вони проголосували на 400 виборчих дільницях. Вибірка базувалася на класифікації областей України, що були об'єднані в 11 регіонів. Половина вибірки базувалася на випадковому відборі респондентів, а половина - на квотному. В цілому результати опитування виявилися досить близькими до результатів виборів і дозволили спрогнозувати ті вісім партій та блоків, які подолала 4% бар'єр та увійшли до Верховної Ради. У 1999 році було проведено два exit-polls, які були організовані Фондом "Демократичні Ініціативи". Опитування на місцях проводились спільно трьома українськими соціологічними фірмами - КМІС (Київський Міжнародний Інститут Соціології), СОЦИС та Центром "Соціальний Моніторинг" спільно з Українським інститутом соціальних досліджень. Координуючу роботу та об'єднання трьох масивів здійснював КМІС (керівники - Володимир Паніотто та Наталя Марченко). Роботою працівників СОЦИС керував Микола Чурилов, в Центрі "Соціальний моніторинг" за проведення опитування відповідала Ольга Балакірєва. Стівен Вагнер та Елегія Скочиляс з фірми QEV Analytics (Вашингтон, США) надавали консультативну допомогу з методологічних і технологічних питань. Вибірка для дослідження була розроблена переважно КМІСом, а процедура опитування - СОЦИСом. Під час першого туру президентських виборів 31 жовтня 1999 року було проведене опитування 6000 виборців після того, як вони проголосували на 300 різних виборчих дільницях, які були вибрані в усіх областях і в Криму за спеціальною процедурою, що забезпечує репрезентативність. Похибка вибірки з високою ймовірністю не перевищує 2%. Вибірка є репрезентативною для всіх громадян України, що взяли участь у голосуванні. Опитувалися люди, що виходять з виборчих дільниць. Потім дані оперативно передавалися до Києва по телефону. Кожна з 3-х фірм проводила дослідження окремо на 100 виборчих дільницях, а потім дані були об'єднані. Вибірка, що була розроблена для еxit-poll, була стратифікована за областю та місцем проживання (місто-село). Відбір населених пунктів для кожної з 24 областей та Криму, а також для міського та сільського населення проводився окремо. Міста (та поселення міського типу, що наша статистика приписує до міст) розглядалися як первинні одиниці відбору для міського населення. Що ж до сільського населення - тут первинними одиницями відбору були сільські райони. Респонденти відбиралися у три етапи: 1) міста (для міського населення) та райони (для сільського населення); 2) у кожному з відібраних населених пунктів випадковим чином відбиралася виборча дільниця; 3) на кожній виборчій дільниці випадково відбиралися респонденти для опитування. Згідно загальноприйнятій практиці специфічні виборчі дільниці (у лікарнях, військових частинах тощо) не були включені до вибірки. Для забезпечення випадкового відбору опитаних (та розподілу опитаних протягом дня, що пропорційний кількості тих, хто приходить до виборчої дільниці у цей час) застосовувалась процедура, що ґрунтувалася на досвіді попередніх виборів:
Особливості і складності проведення exit poll в Україні Основні складності проведення еxit-poll в Україні пов'язані з трьома основними перешкодами. По-перше, це нерозвиненість інфраструктури - транспорту та телекомунікацій, яка істотно утруднює поїздки інтерв'юерів у місця проведення опитування та передачу зібраних даних. Організаційні складності при проведенні еxit-poll є домінуючими. По-друге, проведення еxit-poll дуже ускладнюється відсутністю необхідних статистичних даних щодо електорату (відсутність точної офіційної статистики про границі виборчих дільниць та соціально-демографічних характеристиках електорату на дільницях), відсутність інформації про розподіл голосування у залежності від часу, особливо у населених пунктах різного типу. По-третє, ускладнює проведення еxit-poll і відсутність достатнього досвіду. У нас ще не накопичений досвід невдалих прогнозів (які наявні практично у кожній країні з давньою історією проведення exit-polls) і, відповідно, не вироблено заходи для попередження можливих помилок. Тому проведення еxit-poll − завжди ризик. |