 
 |
К. Острозький – київський воєвода князь, у 1572 р. за власні кошти відкрив перші школи у Турові, в 1577р. – у Володимирі-Волинському, в 1580 р. – Осторозі, в яких училися і діти шляхти, і селянські. Окремим фондом здійснювалася підтримка дітей-сиріт.
Єлизавета Гуревич (Гальшки Гулевичівної) – дружина мозирського маршалка Стефана Лозки, на дарування якої 15.10.1615р. засновано Київське Братство, а при ньому школу. Школу могли відвідувати не тільки діти шляхти, але й вихідці з козаків, міщан. У 1632 р. її було об’єднано з Лаврською школою П.Могили і започатковано Києво-Могилянську колегію.
Петро Сагайдачний, Іван Мазепа – гетьмани України. У 1615 – 1622 р.р. велику матеріальну підтримку надавали Київській братській школі, їх було визнано офіційними опікунами цього закладу. На благодійні кошти у 1702 р. було зведено новий великий корпус Києво-Могилянської академії.
Михайло Грушевський – видатний український історик, у 1898 р. на власні кошти заснував у Києві школу свого батька, в якій діти мали змогу навчатися рідною українською мовою.
МАТИ ТЕРЕЗА (1910-1997), католицька черниця, фундаторка Ордена милосердя, чернечої конгрегації, що займається служінням бідним і хворим. У 1979 матір Тереза була визнана гідною Нобелівської премії світу.
Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджиу) народилася 27 серпня 1910 у Скоп’є (сучасна Македонія, у ті роки - Османська імперія) в албанській родині. У віці 12 років дівчинка вирішила стати черницею, у 18 вступила в конгрегацію лоретських сестер, ірландський католицький орден, що здійснював місіонерську діяльність в Індії. Спочатку вона працювала в школі для дівчинок у Дарджилингі, місті до півночі від Калькутти, протягом 20 років викладала географію в школі св. Марії неподалік від Калькутти, кілька років була директором цієї школи. У віці 36 років відчула заклик "залишити монастир і служити бідним, живучи серед них". У 1948 заснувала Орден милосердя і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетр. У рік, коли її конгрегація була офіційно визнана церквою, прийняла індійське громадянство (1950). До моменту, коли мати Тереза одержала Нобелівську премію, сестри ордена працювали вже в багатьох країнах.
Мати Тереза один раз сказала про своє служіння, що воно засновано на її вірі в Христа. "Через те, що ми не бачимо Христа, ми не можемо виразити йому нашу любов, але ближніх завжди можемо бачити і стосовно них надходити так, як надходили б стосовно Христу, якби бачили його".
У березні 1997 мати Тереза по стані здоров'я склала із себе обов'язки ігумені ордена, і її місце зайняла сестра Нирмала. Умерла мати Тереза в Калькутті 5 вересня 1997.
|
|