Наприкінці березня 2006 в одній із телевізійних передач розповідалось про новий захоплюючий вид туризму, який запровадила у себе Норвегія. Туристичні агенції возять туристів на кордон з колишнім Радянськім Союзом і показують їм границю між Європою і Азією. Це звучить дуже екзотично, незважаючи на грубу географічну помилку, яка мало кого з туристів хвилює.

Що ж таке Європа? Хто і як це визначає? Географічно межа Європи з Азією проходить по хребту Уральських гір. Однак в сучасному геополітичному сенсі Європа сприймається не тільки і не стільки географічно. Своєрідними синонімами слова “Європа” для багатьох людей служать поняття “цивілізація”, “законність”, “свобода”, “високий рівень життя і культури”...

Зараз багато говориться про необхідність інтеграції України в Європу та світ. Очевидно, що питання європейської інтеграції України не можна вирішувати механічно і однозначно, встановлюючи жорсткі часові рамки. Це дуже довготривалий процес. Підхід до створення Євросоюзу не має бути і чисто географічним. Критерієм вступу має бути певний рівень розвитку, прогресивні тенденції, реформи і зміни у внутрішній та зовнішній політиці, а, головне, у свідомості людей. Без зміни свідомості людини ніякі найкращі починання і реформи зверху не матимуть успіху і будуть залишатися формальними.

В успішному вирішенні названих завдань важлива роль належить молоді, людям, які мають перспективу довгого життя, бажають жити краще, позбавлені упереджень минулого, постійно вчаться і набувають позитивного досвіду, відкриті для нових ідей, демократії, толерантні. Саме молоді люди є носіями нової свідомості − свідомості громадянина не тільки рідної країни але й Європи.

Європейська перспектива України реалізується тоді, коли обидві сторони інтеграційного процесу позбудуться стереотипів, упереджень, надмірної ідеалізації чи зневаги і сприйматимуть одне одного на рівних.

Високим рівнем інтеграції є співпраця рівноправних суверенних партнерів. Це обмін і адаптація прогресивного досвіду; це взаємовигідні, чесні і відкриті економічні стосунки; це широкий культурний обмін з метою виховання пріоритетів загальнолюдських цінностей у свідомості людей; це спільне вирішення існуючих проблем тощо.

Європейська перспектива в даному випадку не зводиться до механічного переселення людей з бідних країн у багаті, а переймання кращого досвіду і запровадження і адаптація його на своєму ґрунті. Для такої інтеграції потрібні колосальні і довготривалі зусилля з боку і України і країн Європи та світу. Для того, щоб змінити ставлення країн Євросоюзу України, нам потрібно змінитися самим, стати “кимсь”, щоб заслуговувати на повагу, підтримку і рівноправне партнерство. Потрібно стати країною, яку матимуть за честь запросити до участі в Європейському Союзі, а не плазувати, вимолюючи право увійти до нього. На цьому нелегкому шляху саме вам, молодим людям, належить майбутнє.