Мета і завдання проекту :

1.Залучити учнів до активного вивчення історії повсякденності на прикладі власної сім’ї.

2. Сприяти позитивному ставленню молоді до історії родини як органічної складової історії країни.

3. Розвивати навички історичного дослідження на прикладі історичних джерел різного виду (фотографії, сімейне листування, спогади, інтерв’ю, журнали та газети різного часу тощо)

4. Залучити членів сімей учнів до спільної пошукової діяльності, сприяти формуванню спільної історичної пам’яті та ідентичності, поглибити вміння працювати разом.

5. Підготувати матеріали для презентації, організувати виставку робіт в шкільному історичному кабінеті, організувати інформацію для використання на уроках історії України за темою «Повсякденне життя українців у 1960-1980 рр.».

Виконавці проекту :

• Учні 8-11 класів.

• Вчителі історії.

• Керівники гуртків, клубів за інтересами.

• Вихователі будинків школяра, дитячої творчості тощо.

За умови успішної реалізації проекту учні набудуть таких знань, умінь та навичок :

• Знання про повсякденне життя міста і села у 60-90-х роках ХХ ст. та співвідносність «малої» історії сім’ї та загальної історії країни.

• Навички дослідження та інтерпретації різноманітних джерел історії повсякденності.

• Уміння співпрацювати разом у групі з однолітками та членами власної родини.

• Толерантне ставлення до різноманітності поглядів, суджень та уподобань як основи будь-якого суспільства.

Час виконання проекту від 3 до 6 місяців, залежно від обсягу дослідження.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАВЦІВ ПРОЕКТУ

Даний проект може виконуватися учнями на протязі тривалого періоду безвідносно до урочної діяльності, а в 11-х класах − як випереджуюче завдання до відповідної теми за програмою.

Об’єктом дослідження може стати повсякденне життя загалом, але краще, якщо діти в малих групах оберуть собі окремий напрямок прояву історії повсякденності: житло, мода (одяг, зачіски), побутова техніка, дозвілля, заняття й зайнятість тощо. Якщо батьки учнів можуть розповісти про 80-90 роки ХХ століття, то бабусі й дідусі – про 60-70-ті. В такому випадку може скластися колективний портрет епохи, який бажано презентувати за участю батьків й перед батьками. Реалізація проекту сприятиме кращому порозумінню між поколіннями та відчуттю історичної наступності в умовах трансформації суспільства.

Особливо цінним у даному проекті є здобуття навичок вивчення історичних джерел. Наставнику проекту слід провести кілька навчальних занять щодо алгоритму використання та інтерпретації історичних джерел (слід звернутися до навчального посібника «Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939 рр.» та методичних рекомендацій до нього).

Можливість розповісти не лише про одяг, зачіски часів своєї молодості чи дитинства, але й про музичні уподобання, шкільне життя батьків у різні часи, стиль спілкування, форми проведення вільного часу, улюблені книжки та фільми сприятиме не лише залученню учнів до сімейної історії, а батьків до шкільної співпраці, але й має сприяти вихованню толерантності та взаємної поваги до цінностей різних поколінь.

Результатом проекту може стати не лише розширення знань з історичної теми, що заявлена в програмі й на шкільних екзаменах, але й створення рукотворного розділу до чинних підручників з історії (у вигляді альбому, папки з матеріалами, написаного параграфу, Power Point Presentation – версії тощо).