Мета і завдання проекту:

1. Залучити учнів до діяльності з дослідження джерел масової інформації у різні часи і розвинути відповідні навички роботи з історичними джерелами.

2. Сприяти розвитку критичного мислення при роботі із ЗМІ як джерелом історичної інформації.

3. Сприяти розвитку усвідомленого позитивного ставлення до бібліотек і архівів як інституцій історичної пам’яті поколінь.

4. Розвивати навички спільної пізнавальної діяльності.

Виконавці проекту :

• Учні 8-11 класів.

• Вчителі суспільних та гуманітарних дисциплін.

• Керівники гуртків, клубів за інтересами.

• Вихователі будинків школяра, дитячої творчості тощо.

• Педагоги-організатори.

• Бібліотекарі.

За умови успішної реалізації проекту учні набудуть таких знань, умінь та навичок :

• Знання про зміст і форму ЗМІ в різні часи.

• Розуміння взаємозалежності стану суспільства та змістової складової ЗМІ.

• Уміння знаходити та організовувати інформацію для наступного представлення.

• Навички індивідуального та групового дослідження.

Час виконання проекту - від 1 до 3 місяців.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАВЦІВ ПРОЕКТУ

Виконання даного проекту можливе, якщо керівник проекту впевниться у наявності в шкільній бібліотеці, у державних чи приватних архівах бодай кількох періодичних видань 70-х − початку 80-х років. Це можуть бути журнали «Барвінок», «Піонер», «Радянська жінка», «Работница» , центральні та місцеві газети. Вибір часу видання газети чи журналу є достатньо принциповим, оскільки саме у протиставленні змісту та ідеологічного забарвлення полягає сенс дослідження. Подібні видання можуть зберігатися в сім’ях, при відсутності таких екземплярів керівнику проекту слід звернутися в архіви редакцій чи архіви бібліотек. Можливо, варто організувати ксерокопіювання фрагментів видань.

При наявності старих газет і журналів, проект може бути не лише груповим, але й індивідуальним, або виконуватися в парах. Тоді фінальна презентація результатів дослідження буде особливо цікавою.

При консультаціях учнів та на навчальних заняттях з ними керівнику варто працювати за певним алгоритмом: назва видання (що означає, чи є символічною, чи є зрозумілою), рубрики (чи співпадають в минулих і сучасних виданнях, що є змістом, розташування у виданні), зміст і форма подачі, стилістичний аналіз тексту, дизайн видання, автори (якщо є інформація), засновники й власники.

Окремою складовою роботи є вибудовування «історичного тла». Якщо це учні 7-9 класів, то вчителю слід або ознайомити їх з історичними подіями лекційно, або надати відповідну інформацію з підручників, посібників тощо. Можна й не надавати такої інформації, а попросити учнів «сконструювати» основні події суспільного життя за інформацією видання. Ця робота є особливо цінною, оскільки привчає учнів до історичної реконструкції, порівняння результатів своїх уявлень з історичним фактажем, критичного ставлення до будь-якої інформації, не підкріпленої додатковими джерелами.

Робота може бути доповнена опитуванням представників старшого покоління щодо популярності тих чи інших видань та її причин. Презентація результатів дослідження та їх обговорення також варто проводити у присутності батьків. Таке спільне обговорення сприятиме емоційному наближенню до недавньої історії та зацікавленості у сімейному спілкуванні.