Діємо разом

НАША ДОМАШНЯ ЗОНА

Передумови проекту

Поняття “домашня зона” означає певні території, які люди намагаються зробити зручнішими для проживання, роблячи вулиці безпечнішими і вільнішими від транспорту. У місті Честер територія між вулицями Френсіс та Еджертон була визначена як пілотна домашня зона у межах схеми Департаменту транспорту, спрямованої на зміну способу використання вулиць і покращення якості життя у житлових районах.

Вулиця Еджертон лежить на краю центральної частини міста і переважно забудована традиційними приватними будинками і новішими багатоквартирними будинками, між якими є невеликі ділянки вільного простору. Автори пропозиції домашньої зони сподіваються створити відчуття місцевості, покращити доступність для переміщення найбільш вразливим людям у громаді і повернути вулиці мешканцям, змінюючи пріоритети та створюючи нові місця відкритого простору та ігрові майданчики, запроваджуючи зменшення кількості транспорту та раціоналізуючи паркування автомобілів.


Проект

Діти з початкової школи Св. Павла, розміщеної у домашній зоні, співпрацювали з Честерською організацією “Постійна освітня мережа історичного середовища” при дослідженні території навколо своєї школи, щоб визначити, що їм подобається там, що, на їхню думку, можна зробити для покращення вулиць, щоб вони виглядали більш привабливими, були зручнішими для пішоходів і менш заповненими транспортом.


Що було зроблено

Школа визначила дві ключові сфери дослідження:

  • Як діти гралися в минулому? Як вони бавляться тепер вдома і на майданчиках для гри?

  • Як можна удосконалити місцеву територію, щоб усі почували себе безпечніше і хотіли частіше виходити з дому?


Проект почався з листа від Голови відділу планування Честерської міської ради. Він просив дітей допомогти йому визначити, що їм подобається чи не подобається у їх місцевій території.


Дорогі учні,

Я знаю, що ви цікавитеся своєю місцевістю і досліджуєте її. Чи не могли б ви допомогти мені? Я намагаюся з”ясувати, що дітям подобається і не подобається у території навколо їхньої школи. Я також хотів би знати, що ми могли б зробити на цій території для того, щоб вона була зручнішою для проживання дітей і родин. Чи є у вас ідеї, яким чином можна зробити її безпечнішим і кращим місцем, де діти могли б гратися надворі?

З нетерпінням чекаю на ваші ідеї.

З повагою,

Голова відділу планування

Честерської міської ради.


У школі учні досліджували тему гри різними способами, виконуючи різні види діяльності:

  • запросили дідуся, щоб він розповів про місцеву територію в минулому і як тоді гралися діти, даючи учням можливість подивитися на історичне середовище очима людини, що колись жила тут;

  • учні вивчали старі карти і фотографії, щоб розширити свої знання про місцевість, розвинути історичні навики та засвоїти певні поняття;

  • під час святкування Дня міста, учнів заохочували брати участь у старовинних вуличних іграх;

  • учні відвідали Музей Гросвенор і дослідили різноманітні предмети, які використовувалися у Вікторіанські часи, зокрема для ігор.

Учні також відвідали Портовий музей Елсмір, щоб дізнатися більше про життя біля каналів, подібне на їхній власний життєвий досвід. Кульмінацією проекту було висунення ідей про гру: учні самі робили іграшки з глини. Пізніше з них утворили триптих, що складався з трьох великих картин. Після проведення консультацій з представниками місцевої громади, учні сподіваються виставити свій витвір на огляд громади і таким чином діти матимуть справжній вплив на розвиток культури “домашньої зони” у своїй місцевості.


Зв’язки з громадянською освітою

Учні навчилися:

  • ділитися думками з важливих для них питань і пояснювати свої погляди;

  • усвідомлювати, що вони належать до різних груп і громад, таких як родина і школа;

  • розуміти, що покращує чи приносить шкоду їхньому місцевому, природному та архітектурному середовищам і яким чином люди доглядають їх;

  • розуміти правила і способи безпечної поведінки на вулиці, зокрема основні правила вуличного руху і знати, які люди захищають їхню безпеку на дорозі;

  • слухати інших людей, гратися і співпрацювати, допомагаючи один одному;

  • брати участь в дискусіях;

  • зустрічатися і розмовляти з людьми, щоб вирішити суспільні та моральні дилеми, з якими вони зіштовхуються у щоденному житті.

Переклад з англ.Н.Юхимович з видання організації “Англійська спадщина”
“Громадянська освіта і використання свідчень історичного середовища” (Підручник для вчителя), 2004.