ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ, 11
КЛАС /за програмою 12 річної школи/
Розділ
(тема) за програмою:
Розділ
III. Друга світова війна.
Тема
уроку, до якої пропонується фрагмент:
Окупаційний
режим та Рух Опору на окупованих територіях.
Питання, що розглядаються
фрагментом уроку:
Окупаційний режим та Рух Опору на
окупованих територіях /країни
Зх. та Пд. - Сх. Європи/.
Зміна
ціннісних орієнтацій людини в умовах війни.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Навчальний матеріал даної теми є значним за обсягом і,
як правило, подається у вигляді лекції, що не завжди сприяє його
якісному засвоєнню.
Пропонована нижче вправа є мотиваційною. Її виконання у
класі дає можливість через історичну емпатію долучити учнів як до
активного вивчення теми так і зацікавити учнів у самостійному
вивченні додаткового матеріалу, а також привертає увагу учнів до
важливості дослідження джерел історії повсякденності.
Користуючись пропонованим нижче алгоритмом роботи,
вчитель має можливість розкрити учням широке історичне тло періоду
окупації Європи, привернути увагу до особливостей окупаційного режиму
в різних європейських країнах, розповісти про трагедію Голокосту, як
геноцид та брутальне порушення прав людини.
Очікувані
результати, що стосуються пропонованого фрагменту уроку:
Після
цього уроку учні зможуть:
Розповідати
про окупаційний режим в країнах Європи.
Тлумачити,
співвідносити та застосовувати поняття і терміни: “новий
порядок”, “Голокост”.
Аналізувати
особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих
територіях у різних країнах Європи.
Критично
аналізувати історичні джерела /особистий щоденник/
Давати
власну оцінку нацистському окупаційному режиму.
Вправа „Щоденники
розповідають”
Об'єднати
учнів у малі групи.
Прочитати
уривок із щоденника підлітка /документ 1/.
Визначити
час – 10 хвилин –на його обговорення та пошуку
відповідей на запитання
Що
можна сказати про автора?
Що
ви думаєте про соціальний статус родини автора?
Що
можна сказати про відносини у сім’ї?
Що
б ви відчували в такій ситуації?
У
якій країні та в які роки могли відбуватися описувані події?
Які
думки виникли після прочитання щоденника?
Обговорення за пропонованими запитаннями дає можливість
шляхом критичного аналізу джерела не лише висвітлити історичне тло
Європи періоду другої світової війни, але й створити ситуацію
“занурення у час”.
Так, наприклад, на запитання про
соціальний статус родини та відносини між її членами, учні
роблять припущення про те, що родина інтелігентна /читають газети,
слухають та обговорюють новини/, заможна чи то така, що була заможною
/венеціанське дзеркало, картини, килими…/, законослухняні
/зареєстрували велосипед, платять податок/, турбуються один про
одного /дідусь опікується дівчинкою/. Під час обговорення вчитель має
можливість доповнити учнівські міркування розповіддю про рівень життя
та становище різних верств населення у Європі у довоєнні роки.
Найбільш складним для учнів є
запитання “У якій країні та в які роки могли відбуватися
описувані події”?
У тексті щоденника не міститься
прямого вказування на країну, де проживає сім'я та відбувається
описувана подія. Учні мають спробувати з'ясувати це шляхом критичного
аналізу тексту. Пошуки відповіді потрібно поєднати зі спробою
встановити час. Вчитель може надати допомогу через додаткові
запитання: у якій країні не може відбуватися ця подія? Чому? Які
деталі розповіді можуть вказувати на час, описуваної події?
Не можуть бути:
/Радянський Союз/. Вчитель має нагоду розказати про
особливості окупаційного режиму на території Радянського Союзу:
“новий порядок”, план “Ост”, трагедія
Бабиного Яру, тотальне винищення євреїв на окупованій території.
/Німеччина/. На це вказує вислів “Я
слышала такое только по радио или читала в немецких газетах».
Окрім того це неможливо з огляду на час. Вчитель може розказати про
Нюрнберзькі закони 1935 року та становище євреїв у Німеччині після
приходу до влади нацистів.
Припущення щодо ін. європейських країн можуть бути
висловлені у контексті того, що дівчинка-підліток володіє німецькою
мовою /Це є нагодою розказати учням про ситуацію в Судетській частині
Чехії, Пн-Зх. Польщі, Австрії, Нідерландах, Пн.-Сх Франції/
Слова поліцейського з “И
на хлеб евреи тоже не имеют права; они должны не жрать все, а
оставлять еду для солдат”
може стати підказкою для учнів щодо часу та країни, де відбувається
описувана історія. Учнівські припущення, що мова йде про країну –
союзницю Німеччини звужує коло пошуку, а вчитель може розказати учням
про ситуацію, що склалася в цих державах в роки війни.
В кінці обговорення вчитель називає учням країну –
Угорщина в 1944 році після складання Хорті диктаторських повноважень
та приходу до влади радикального крила угорських фашистів –
“нілашистів”.
Повідомити
учням інформацію про автора щоденника – Єва Хелман, 14 річна
дівчинка – єврейка, яка разом із сім'єю в числі останніх
угорських євреїв була етапована до таборів смерті, де й загинула
незадовго до закінчення другої світової війни.
В залежності від мети, яку ставить учитель, обговорення
може бути спрямоване на такі проблеми як права людини, антисемітизм,
геноцид.
« Сегодня они пришли за моим велосипедом. Я
устроила почти настоящую драму. Понимаешь, дорогой дневник, я была
ужасно испугана уже тем, что полицейские вошли в дом. Я знаю, что
полицейские приносят с собой только неприятности, куда бы они ни
пришли. У моего велосипеда есть надлежащий номерной знак, и дедушка
заплатил на него налог. Полицейские потому и нашли его, что мой
велосипед зарегистрирован в муниципалитете. Я бросилась на землю,
уцепилась в заднее колесо моего велосипеда и кричала полицейским
всякие вещи : » Как вам не стыдно отбирать велосипед у
маленькой девочки! Это грабеж». Мы полтора года копили деньги
на велосипед… Я любовалась велосипедом со стороны и даже дала
ему имя : Пятница. Я взяла это имя из «Робинзона Крузо».
Один из полицейских был очень раздражен и сказал : « Пусть
еврейская девочка продолжает эту комедию после того, как мы заберем
велосипед. Никто из еврейских детей больше не имеет права держать
велосипед. И на хлеб евреи тоже не имеют права; они должны не жрать
все, а оставлять еду для солдат».
Можешь представить себе, дорогой дневник, что я
чувствовала, когда они говорили это в лицо. Я слышала такое только
по радио или читала в немецких газетах. Однако есть разница между
тем, когда читаешь такое и тем, когда это бросают тебе в лицо.
Особенно если при этом у тебя забирают велосипед.
А потом они пришли и
забрали столовое серебро, ковры, картины, венецианское зеркало, мой
фотоаппарат… "
