Як школа може допомогти сільській громаді у вирішенні її проблем?
Чи потрібно очікувати кращих часів, чи, може, варто шукати та використовувати внутрішні резерви?
Школа - чи не єдине джерело інтелектуального потенціалу на селі і може стати двигуном, що приведе в рух і внутрішні резерви громади, спрямувавши їх на вирішення наболілих соціально-економічних проблем. Як цього досягнути?
Спробуйте створити та реалізувати в себе в школі модель „громадсько-активної школи”.

Мета:

• демократизація школи;
• розвиток волонтерства;
• розробка та реалізація партнерських програм, спрямованих на вирішення проблем школи і задоволення проблем місцевої громади.

Основа моделі: концепція громадсько-орієнтованої освіти, яка передбачає можливість для членів громади, громадсько-активних шкіл, місцевих організацій стати активним партнером у вирішенні проблем освіти та громади.

Визначення терміну:громадсько-активна школа - це школа, яка залучає громаду до процесу управління школою, здійснює мобілізацію місцевих ресурсів для забезпечення нагальних і довготривалих цілей і школи, і громади, що загалом сприяє розвитку школи і громади, зміцненню партнерства між ними.

Пояснення: Це звичайна школа, у якій особливу увагу спрямовано на партнерство школи і громади, а також на розвиток громадської самоорганізації, самоуправління, а в кінцевому рахунку - на розвиток громадянського суспільства в цілому, що є необхідною умовою розбудови демократії в Україні.

Головні особливості діяльності громадсько-активної школи:

• навчальний план школи орієнтується на інтереси й потреби дітей та громади;
• спільний голос школи та громади у визначенні потреб і ресурсів громади, залучення бізнес-структур, підприємців до співпраці;
• залучення батьків до процесу прийняття рішень щодо якості освіти їхніх дітей та участі в житті школи;
• інноваційність, гнучкість і творчість у визначенні нового бачення розвитку школи та освіти;
• створення атмосфери колегіальності ? батьки та інші члени громади працюють як партнери;
• батьки та інші члени громади допомагають учителям у їхній роботі (участь батьків у організації та проведенні навчально-виховного процесу);
• забезпечення цілей освіти членів громади;
• загальна мета шкільного персоналу та учнів - це краще розуміння потреб громади;
• партнерські стосунки між шкільною адміністрацією, учнями, батьками, органами місцевої влади;
• готовність шкільної адміністрації надавати шкільні приміщення широким колам громади та бажання розробляти й реалізовувати довгострокові освітні, оздоровчі, культурні та соціальні програми;
• готовність школи працювати з громадою над розробкою довгострокових програм;
• директор школи реалізує нову функцію - координація діяльності громадсько-активної школи.

Громадсько-активна школа забезпечує:

• демократизацію управління на рівні школи і громади;
• партнерство школи і громади;
• сприятливе середовищем для соціалізації школи;
• сприятливе навчально-виховне середовище;
• сприятливе професійне середовище.

Школа - громаді:

• участь у роботі представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування, у громадських організаціях;
• доступність шкільних ресурсів для громади: комп’ютерний кабінет, спортзал, стадіон, клуб, бібліотека, копіювальна техніка;
• створення та реалізація громадських проектів;
• посильна допомога у сільськогосподарських роботах;
• шефство над історичними пам’ятками, ремонт доріг, озеленення села, прибирання стихійних сміттєзвалищ тощо;
• співпраця з церковною громадою;
• здійснення батьківського всеобучу та громадянської совіти;
• організація святкування загальнодержавних та регіональних свят, пам’ятних дат тощо;
• створення музею рідного села, виконання дослідницьких проектів з історії рідного краю;
• випуск спільної газети школи та громади.

Громада - школі:

• участь у роботі ради школи, піклувальної ради, батьківських комітетів;
• доступність інфраструктури села для школярів: Будинок „Просвіта”, фельдшерсько-акушерський пункт сільський стадіон, бібліотека, відпочинкові зони;
• допомога школі в ремонті приміщень, котельні, спортзалу;
• створення фонду допомоги школі;
• спонсорування проектів, святкових заходів, екскурсій з боку місцевих підприємців та товариств;
• волонтерство окремих членів громади в заходах, які проводить школа;
• всебічна допомога в збиранні експонатів до музею села та сприяння у вивченні його історії;
• участь громади в реалізації учнівських громадських проектів.

Робота педагогічного колективу щодо соціалізації учнівської молоді:

• створення системи психолого-педагогічної підтримки становлення особистості кожного школяра;
• формування соціальних навичок поведінки й установок на життєдіяльність та адаптацію;
• формування громадянської позиції, виховання працелюбності, ініціативності, якостей ділової людини;
• становлення фізичного і морального здоров’я, виховання потреби в здоровому способі життя;
• створення ситуації успіху, умов для професійного самовизначення учнів;
• розробка та реалізації суспільних проектів та їх практичне втілення (екологічні, благоустрою, інформаційні, дослідницькі);
• участь у шкільному та громадському самоврядуванні;
• трудові акції тощо.

Створення сприятливого навчального середовища:

• мета - забезпечення повного розкриття своїх здібностей, особистого розвитку, готовності до праці та громадянської відповідальності кожного члена колективу;
• плекання серед громади ставлення до освіти як до процесу, що відбувається впродовж усього життя і має бути доступним для кожного;
• доступність школи для дітей та громади впродовж усього тижня;
• робота гуртків та факультативів, заняття клубів, секцій за участі членів громади;
• створення належної матеріально-технічної бази (оформлення кабінетів та приміщень, обладнання, забезпечення роздатковими та розхідними матеріалами);
• профілізація школи у вибраному учнями та громадою напрямку;
• громадянська освіта в школі курси, в т. ч. за вибором, факультативи, тематична позакласна та позашкільна робота;
• батьківський всеобуч.

Рекомендуємо: маючи загальний опис громадсько-активної школи, розробіть та реалізуйте власну модель діяльності Вашого закладу як культурно-освітнього центру села, громади.
Ваші кроки:

• розробка громадсько орієнтованої моделі розвитку школи;
• розробка та оприлюднення місії навчального закладу, моделі випускника;
• розробка програми розвитку школи на основі громадсько орієнтованої моделі її функціонування;
• перехід на проектну технологію планування діяльності закладу освіти;
• освоєння та впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес;
• демократизація стилю життя та управління школою;
• створення сприятливого навчального середовища відповідно до цілей та завдань моделі і програми розвитку школи.

Джерело: Костюк Г. Громадсько-активна школа: управління, партнерство, розвиток // Сільська школа України. ? 2006. ? №9. ? С.11-14.