Завжди найкращою
винагородою, яку пропонує життя, є шанс важко працювати над чимось,
що варто таких зусиль.
Теодор
Рузвельт
За
матеріалами книги:
“Управління діяльністю волонтерів”
Стів
Маккарлі та Рік Лінч
Волонтери
– це люди, які діють за велінням серця, безкорисливо й щиро
готові надати посильну допомогу тим, хто її потребує. Вони не бояться
труднощів, не очікують матеріальної винагороди за свою працю.
Волонтерський
рух поширений у багатьох країнах світу. За результатами опитування, у
Франції до нього залучено 19%, Німеччині – 34%, США –
майже 56%, Японії – 26%. Зростання його значимості демонструє і
той факт, що Генеральна Асамблея ООН проголосила 2001 рік Міжнародним
роком волонтерів (МРВ). Основними цілями проведення МРВ були
визначені: підвищення рівня визнання волонтерської діяльності,
допомога та сприяння їй, популяризація, створення мережі поширення та
обміну інформацією про неї. Умова виконання поставлених завдань –
співпраця таких секторів суспільства, як громадські організації,
держава, приватні особи.
Волонтерський
рух в Україні
22
березня 2001 р. Президент України підписав розпорядження про
організацію проведення в Україні Міжнародного року волонтерів. Але ще
в 1992 році в Україні почали роботу американські волонтери –
представники Корпусу Миру, які працювали за програмами економічного
розвитку й навчання англійської мови. Проводилися також традиційні
благодійні акції, збережені з радянських часів: впорядкування
занедбаних могил, старих кладовищ, посилена увага до людей похилого
віку, особливо ветеранів війни й праці.
У
травні 1998 року Україна почала реалізацію регіональної програми
“Ініціативи по роботі на добровільних засадах”. Ідея
програми належить Нью-Йоркському інституту відкритого суспільства,
відомому як Фонд Сороса. У межах цієї програми був створений Центр
волонтеріату “Добра Воля”. Представники понад 40
організацій пройшли тренінг із волонтерського менеджменту, щоб набути
навичок залучати громадськість до співпраці.
Сьогодні
маємо такі центри волонтерського руху в Україні:
Координаційна
рада з питань розвитку та підтримки волонтерського руху при
Міністерстві праці і соціальної політики;
Всеукраїнський
громадський центр “Волонтер”;
Ресурсний
центр розвитку громадських організацій “Гурт”;
Український
державний центр соціальних служб для молоді;
Волонтерський
центр “Пенсіонер” ради Організації ветеранів війни;
Коаліція
громадських організацій та ініціатив за вільну від тютюнового диму
Україну а інші.
У
2001 році в м. Києві було розроблено Положення про проведення
конкурсу „Волонтер року”, який зініціювали Ресурсний
центр громадських організацій “Гурт” та Головне
управління внутрішньої політики. Цей документ дає досить чітке
уявлення про мотиви, учасників, сфери волонтерської діяльності,
критерії її оцінювання.
Мета
конкурсу – публічне визнання праці волонтерів, висловлення
подяки людям, які віддають свій час, знання, сили, енергію, вміння,
наснагу, працюючи на користь суспільства.
Учасники
конкурсу: окремі особи, громадські організації, державні установи,
навчальні та наукові заклади, ЗМІ, бізнес-структури.
Сфери
волонтерської діяльності:
соціальний
захист;
охорона
здоров’я;
освіта
та виховання;
охорона
навколишнього середовища;
спорт
і туризм;
культура
та молодіжний рух;
розвиток
міжнародного співробітництва;
правозахисна
діяльність;
менеджмент
– керівництво волонтерською програмою.
Критерії
визначення переможців: корисність для місцевої громади,
інноваційність, залученість місцевих ресурсів, особисті досягнення
волонтера, зміни, що відбулися внаслідок волонтерської діяльності.
У
сучасній Україні волонтерство набуває масового поширення. Символ
волонтерів України – жовтий колір вбрання – означає тепло
сонця, самовідданість і послідовність у бажанні зробити навколишній
світ кращим. Приклади безкорисливої допомоги стосуються екології,
соціальної сфери. Волонтерський рух поступово проникає в економічну
галузь. Так, Державна податкова адміністрація України залучила до
волонтерської роботи громадських податкових консультантів із числа
студентів, пенсіонерів, колишніх працівників органів державної
податкової служби. Експеримент розпочався в Житомирській області. 70
чоловік пройшли навчання за спеціальною програмою.
Активно
розвивається волонтерський рух у Тернопільській, Запорізькій,
Львівській, Вінницькій, Херсонській областях. Напрями діяльності
волонтерів – рух матерів проти наркотиків і СНІДу, підготовка
молодих сімей до ролі батьків, психологічна допомога вагітним жінкам,
соціальний патронаж дітей-інвалідів, профілактика наркоманії,
допомога безпритульним дітям, дітям-сиротам із кризових сімей, учням
шкіл-інтернатів.
Один
із напрямів волонтерства на Луганщині – так звана “Ветеранська
аптека”. Понад 23,5 тис. волонтерів-пенсіонерів морально
підтримують та організовують надання матеріальної допомоги інвалідам,
ветеранам війни і самотнім літнім громадянам. На базі центрів
Червоного Хреста здійснюють прийом 37 медиків-волонтерів.
Досвід
волонтерського руху в США
Прояви
волонтерства у штаті Алабама:
спорудження
й оснащення спортивного залу школи за кошти членів місцевої громади;
співпраця
зацікавлених громадян із поліцією;
дія
програми “сусідський нагляд”;
тренування
спортивних дитячих команд поліцейськими;
збирання
учнями герметично закритих продуктів, розподіл їх між бідними в День
подяки;
надання
окремими сім’ями допомоги людям, потерпілим від торнадо;
програма
зв’язків працівників Інституту громадянських прав м. Бірмінгема
з громадою – школами, церквами, притулками;
відвідання
на волонтерських засадах підготовчих занять старшокласниками –
майбутніми учасниками підліткового суду, їх участь у судах у ролі
присяжних, адвокатів, сторони обвинувачення;
розбудова
релігійними громадами церков, каплиць на території приватного
університету, виділення коштів на підтримання закладу;
участь
окремих приватних осіб у подіях, пов’язаних із врегулюванням
міжетнічних, політичних, релігійних конфліктів у різних країнах
світу;
створення
з волонтерів ради мешканців у будинках-кондомініумах, вирішення ними
питань побутового комфорту, охорони території, утримання домашніх
тварин, порядку та місця паркування автомашин тощо.