Учнівське самоврядування – добровільна організація учнів навчального закладу, яка забезпечує право і надає можливість в межах Статуту здійснювати регулювання і управління справами, які належать до їхньої компетенції та в інтересах учнів навчального закладу.

Учнівське самоврядування здійснює свою діяльність у співробітництві з адміністрацією та колективом вчителів, а також з батьківським комітетом.

Учнівське самоврядування, колектив учителів та батьківський комітет складають разом так званий “трикутник”. Всі сторони цього трикутника, – вчителі, батьки, учні, – зацікавлені в тому, щоб діти успішно закінчили навчальний заклад.

Не плутайте учнівське самоврядування з самоврядуванням шкільним. Шкільне самоврядування включає педагогічну раду (раду вчителів), раду батьківську та власне учнівське самоврядування.

Школа – маленька держава-республіка. Її громадяни – учні, батьки, вчителі, а отже, за визначенням, вони є рівними в своїх правах. Батьки та вчителі – дорослі. Вони добре знають чи мають знати свої права, навіть вміють їх захищати. Учні – неповнолітні. Значна частина з них своїх прав не знає, не вміє їх захистити. Деякі вчителі та окремі представники адміністрації, а також частина батьків користуються своїми перевагами дорослих і порушують невід’ємні права дітей.

Частина вчителів погано вчить, висловлює неповагу до учнів, несправедливо оцінює їхні знання, в окремих школах просто нецікаво вчитися та відпочивати. Буває, що й батьки не забезпечують всіх можливостей для того, щоб допомогти власній дитині отримати достатню та необхідну освіту.

Це, однак, не означає, що всі вчителі і всі батьки такі. Більшість з них усвідомлює свою відповідальність за долю тих, хто від них залежить.

Щоб забезпечити реалізацію своїх прав, учні в навчальному закладі можуть створити свою організацію, яку називають “учнівське самоврядування”. Саме ця організація має допомогти вам у організації шкільного життя. Але організувати цікаве та ефективне шкільне життя можна тільки за умови налагодження взаємодії між всіма трьома сторонами “трикутника”: учнівським самоврядуванням, вчителями, батьками.

Яка мета самоврядування учнів у навчальному закладі?

• надати можливість учням самостійно організувати шкільне життя, зробити позакласне життя цікавим, а навчання – більш ефективним;

• навчитися жити за принципами та законами демократії, закріпити на практиці знання, отримані в курсі правознавства та історії;

• підготуватися до майбутнього суспільного громадянського життя дієздатного дорослого громадянина.

З чого почати організацію самоврядування?

Створення самоврядування варто розпочати з організації Ради учнівського самоврядування.

Представницький орган учнівського самоврядування – колектив учнів навчального закладу, які обрані демократичним шляхом для організації шкільного життя.

Декілька порад щодо створення учнівського самоврядування:

Заступникові директора з виховної роботи, педагогу-організатору

Знайдіть у школі позитивного неформального лідера чи лідерів. Зверніться до них з пропозицією створити самоврядування. Обіцяйте підтримку і обов’язково допоможіть усім, чим зможете: порадою, консультацією, наданням приміщення, моральною підтримкою. Якщо вам вдасться зацікавити лідерів, вони візьмуться за справу з ентузіазмом. Якщо ж зацікавити не вдалося, Ви не знайшли справжнього учнівського лідера.

Учнівському лідеру(-ам)

Звернись(-іться) до заступника директора з виховної роботи чи педагога-організатора. Вони обов’язково допоможуть.

Створи(-іть) ініціативну групу. Вона займеться організаційною роботою, допоможе провести Установчі збори.

Установчі збори мають одне завдання: створити Раду учнівського самоврядування.

Створення Ради учнівського самоврядування

Для створення Ради учнівського самоврядування необхідно детально прописати саму процедуру. Така процедура має бути відображена у відповідному Статуті:

• Хто саме має право обирати (які класи беруть участь у виборах)? Справжні свідомі виборці є вже в п’ятому класі, тому рекомендуємо активне виборче право в учнівському самоврядуванні надати вже з цього віку.

• Кого можна обрати? Одинадцятикласник чи одинадцятикласниця мають готуватися до державної атестації, в учня п’ятого чи шостого класу ще мало досвіду та особистого авторитету. Що стосується учнів 5-7 класів, то їх найчастіше хоч і висувають, але, як правило, не обирають через брак у них відповідної компетентності. Однак, рекомендуємо не вносити віковий ценз у відповідні умови. Повірте в поміркованість в цьому питанні самих виборців.

• Якою буде структура самоврядування? Яких саме посадовців треба обрати? Це значною мірою залежить від структури органів самоврядування, від форми державного правління, від форми держаного устрою, яку оберуть Установчі збори. Оскільки одне із головних завдання учнівського самоврядування полягає у формуванні компетенцій свідомого громадянина, рекомендуємо використовувати чинні на даний час у державі моделі управління.

• Визначте термін перебування обраного органу на посаді (строк повноважень виборного органу). Рекомендуємо, щоб від був не більшим, але й не меншим, як один рік. Можна також передбачити для вперше створеної в навчальному закладі Ради можливість дострокових виборів.

Варто зазначити, що Установчі збори визначають тільки попередню структуру самоврядування та норми її діяльності, і новообрана Рада може вносити відповідні зміни у взаємодію різних гілок учнівської влади.

В залежності від форми самоврядування, яку оберуть Установчі збори, організовують вибори або Президента школи, який очолить Раду з представників всіх класів (Президентська республіка), або повноважної Ради, яка сама обере свого Голову (Парламентська республіка).

Процес виборів

Рекомендуємо почати із залучення до роботи Установчих зборів якомога більше класів.

Оголосіть про вибори. Розвісьте роздруковані заклики до участі у виборах по всій школі. Роздайте листівки-флаєри при вході. Зберіть заявки і зареєструйте кандидатів.

Хто краще проведе виборчу кампанію, той і переможе! Зробіть вибори чесними та відкритими. Врахуйте: кого оберете, той і буде керувати вашим життям протягом цілого року.

Вибори мають проводитися на альтернативній основі (альтернативні вибори) – обов’язково з декількох кандидатів на кожну посаду. Підготуйте листівки з фотографією та автобіографією кандидата. Така листівка має бути тільки одна. Однак, це не виключає можливості для прибічників кандидата тиражувати листівки із закликом голосувати за їхнього кандидата, проводити з ним зустрічі зацікавлених виборців. Проведіть збори-дебати кандидатів.

Чорний піар – листівки-відозви не за, а проти, з повідомленнями, які ганьблять кандидата-опозиціонера. Така антиреклама неприпустима. Варто одразу домовитися про те, що такі відозви до уваги не беруться і Установчими зборами вилучаються.

Час на висунення кандидатів та передвиборчу агітацію

Організація виборів не повинна тривати більше двох тижнів. Необхідно, щоб на початок навчального року в школі було своє самоврядування. Ще краще, якщо самоврядування буде створене наприкінці навчального року – тоді з першого вересня наступного навчального року органи учнівського самоврядування зможуть розпочати виконувати свої обов’язки. Власне, коли б ви не створили самоврядування, головне, щоб воно реально могло працювати і впливати на шкільне життя.

Вибори

Створіть Виборчу комісію. Найкраще, якщо вона буде складатися з представників Установчих зборів. Виборча комісія відповідальна за проведення виборів з огляду на те, що вони мають бути чесними і відкритими. Ніхто під час самих виборів і після них не повинен мати і крихітки сумнівів, що самі вибори пройшли чесно і обрані самі ті особи, які набрали більшу частину голосів, а також не було зловживань. Регламент виборів („Закон про вибори”) має бути розроблений заздалегідь і доведений до відома виборців. Чітко вкажіть у ньому, кого саме будете обирати, на який строк, коли саме пройде виборчий процес, за якою процедурою.

Проведіть вибори в позаурочний час. Підготуйте до них списки виборців, звірте їх з класними журналами та покажіть їх кожному з громадян шкільної республіки. Ніхто з громадян не може втратити можливість взяти участь у голосуванні! Громадянин отримує свій бюлетень за умови, якщо його прізвище є у відповідному списку. В приміщенні для голосування мають сидіти члени виборчої комісії зі списками і видавати бюлетені для голосування. “Бюлетень для голосування” можна знайти тут.

В бюлетені має бути позначено, на яку посаду обирають у цей день, хто саме балотується. Навпроти кожного прізвища має стояти квадрат, в якому і треба позначити, кого саме зі списку обрано саме цією людиною. Всі інші позначки на бюлетені роблять його недійсним.

Підготуйте для голосування спеціальну скриньку – коробку з проріззю, в яку і необхідно вкидати бюлетені. Скринька має бути відкритою перед початком голосування, її вміст, точніше, його відсутність показують присутнім членам Виборчої комісії. Після цього скриньку закривають і пропонують розпочати голосування.

Як організувати підрахунок голосів?

Визначте в регламенті не тільки час початку голосування, але й момент його закінчення. Часу має бути достатньо, щоб кожен учень-громадян шкільної республіки мав можливість проголосувати. Всі члени Виборчої комісії мають бути присутніми під час підрахунку бюлетенів. Найкраще розкладати бюлетені, подані за кожного з кандидатів у окремі стоси. Так їх легше рахувати. Після того, як підрахунок завершено, його результати заносять у протокол. Протокол підписують всі члени Виборчої комісії. В протоколі зазначають, скільки було кандидатів, скільки кожен з них набрав голосів, хто в результаті переміг.

Оголосіть результати одразу після того, як завершено підрахунок і протокол підписано. Варто також копію протоколу вивісити в спеціально призначеному для цього місці.

Такі рекомендації придатні і для виборів Президента, і для виборів Ради навчального закладу.

Чому буває другий тур виборів?

Якщо це передбачено відповідним статутом, вибори можуть пройти в два тури. Це може статися за умови, якщо у них бере участь більше, як двоє кандидатів. В такому випадку жоден з них може і не набрати абсолютної більшості голосів. Тоді в другий тур проходять ті двоє, хто набрав більшість у першому турі. Це – нормальна демократична процедура, однак, вона змушує знову повторити всю процедуру передвиборної агітації, як і в першому турі (агітаційні листівки, дебати двох кандидатів тощо).

Коли процедура виборів завершиться, Рада навчального закладу може починати свою роботу.

Організація роботи Ради

Ви можете перед обрали один з двох запропонованих варіантів: Президентську або ж Парламентську республіку. В принципі, можливі і проміжні форми, які ви можете визначити самі. Однак, поки що ми допоможемо вам розібратися з цими двома формами.

Президентська республіка

Обирають тільки Президента навчального закладу. В принципі його можна називати і Гетьманом, і Кошовим отаманом, чи якось інакше, сутність залишається: він глава всієї республіки, гарант дотримання її законів, захисник прав громадян.

Але сам Президент не може впоратися з усією роботою. Йому необхідні, по-перше, люди, які б допомогли йому порадами, власне, це і є Рада навчального закладу; по-друге, ті, хто виконує Статут та Закони навчального закладу – Міністри, об’єднані в Кабінет Міністрів.

В Президентській республіці Рада має одну основну – Законодавчу функцію: вона розробляє Закони, планує, які заходи мають бути проведені, контролює їх виконання. Президент контролює діяльність Ради, виступає із законодавчими ініціативами (пропонує свої заходи, особливі правила їх проведення), має також право вето – заборони будь-якого Закону, скасування проведення будь-якого заходу. Найкращим буде, якщо до Ради обирають по одному представнику від кожного класу.

Кабінет Міністрів безпосередньо виконує Статут та Закони, організовує заходи. Це − виконавча владою.

Структуру Президентської республіки можна побачити тут.

Парламентська республіка

В Парламентській республіці обирають безпосередньо Раду. На першому засіданні Сама Рада обирає свого Голову. Це − колегіальний орган, який має практично ті самі функції, що і одноосібний орган – Президент. Рада призначає Кабінет Міністрів і контролює його роботу. Голова ради тільки очолює її, веде засідання Ради.

Структуру Парламентської республіки можна побачити тут.

Можуть бути і проміжні форми правління шкільної республіки. Які саме – проконсультуйтесь із своїм учителем правознавства чи звертайтесь до нас.

Статут самоврядування

Статут самоврядування – Конституція навчального закладу − його Основний закон. Дуже важливо, щоб Статут не вступав у протиріччя із існуючим законодавством.

У Статуті мають бути прописані всі права та обов’язки шкільного самоврядування. В Статуті варто також назвати кожну посадову особу в самоврядуванні і прописати її права та коло обов’язків. Статути бувають різними. Тут можна побачити деякі з них.

Укладіть угоду між адміністрацією навчального закладу, батьківським комітетом та учнівським самоврядуванням про співробітництво. Зразок угоди можна знайти тут.

Самоврядуванням мають піклуватися лідери

Не всі учні, на жаль, хочуть і можуть брати участь у самоврядуванні. Частина з них просто інертна і нічим взагалі не цікавиться. В інших свої проблеми і вони не цікавляться громадським життям. Залишається не так вже й багато лідерів, які з великим бажанням займаються справами учнівської громади. Вони і є суспільними лідерами. Лідерам не варто чекати, щоб за ними йшли всі і всі їм допомагали. Завдання лідера – вести за собою тих, хто хоче йти.

Класне самоврядування

Одночасно із учнівським самоврядуванням навчального закладу варто організувати і самоврядування класу. Тоді клас сам визначить, куди поїхати на екскурсію, в якому конкурсі взяти участь, коли і кому випустити газету, нарешті, кого саме висунути на виборах у шкільне самоврядування і як кого підтримати свого кандидата на виборах.

Чим має займатися самоврядування?

Займається самоврядування головним чином організацією позаурочного часу. Самоврядування має також брати активну участь у шкільному житті.

Ваше завдання – зробити своє життя в школі цікавим. Самоврядування дасть вам таку можливість.

Напрями роботи самоврядування

Прес-центр. Дуже добре, якщо в навчальному закладі знайдуться кошти для того, щоб роздрукувати шкільну малотиражну газету. А учні з журналістським хистом завжди знайдуться.

Туристично-екскурсійний – організовує екскурсії по рідному місту, по Україні, а якщо знайдете достатньо грошей, – і за кордон. Маленька підказка: оптом купувати туристичні тури завжди вигідніше. Більшість фірм, що організовують екскурсійну роботу з дітьми, дають досить суттєві знижки. Не забувайте, що для виїзду за кордон неповнолітньому необхідний проїзний документ дитини та нотаріально завірена згода обох батьків.

Спорт та здоров’я. Одна справа, коли змагання організовує вчитель фізкультури, інша − коли такі змагання організовує самоврядування. Це − і цікавіше, і участь у таких змаганнях вже не розглядається як примусова.

Дозвілля. Ніхто так цікаво не напише сценарій КВК, як сама команда. Спробуйте і переконайтеся.

Наукові студії. Розповімо про досвід ліцею “Голосіївський” № 241, що в місті Києві. В ліцеї існує Наукове товариство ліцеїстів “НООСФЕРА”. Це – самоврядна організація, яка піклується про розвиток майбутніх науковців, допомагає їм готувати дослідження для того, щоб захистити їх у Малій академії наук України. Таку організацію можна створити як напрям (підрозділ, міністерство) і у вашому навчальному закладі.

Турбота. Знаєте, скільки немічних, хворих, старих є в будинках, які розташовані біла вашої школи? Вони чекають вашої допомоги. Ні, вони не чекають, вони волають про неї! В ваших силах їм допомогти.

Всі ці напрями оформляються у вигляді відповідних органів виконавчої влади (можна назвати їх Міністерствами), які й займаються безпосередньою роботою.