Сучасне становище дітей в Україні викликає обґрунтоване хвилювання суспільства і вимагає нових підходів в аналізі і вирішенні цієї проблеми. Соціально-економічні труднощі в першу чергу зачіпають інтереси найбільш слабких членів суспільства − дітей.

Не зменшуються випадки сирітства, викрадення дітей, продаж їх за кордон, народження дітей неповноцінних у розумовому та фізичному відношенні.

Невпинно зростає кількість дітей, що вживають алкоголь та наркотики. Не вдається зупинити зростання правопорушень і злочинів, як вчинюваних неповнолітніми, так і по відношенню до них.

Серед основних порушень прав у даному контексті діти відзначали: дорослі ображають, погрожують, б`ють дітей (щодо безпосереднього досвіду, то найбільше від цього страждали діти 9-12 років). Батьки б`ють за погані оцінки, за неслухняність, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

Не менш складною є проблема забезпечення достатнього життєвого рівня неповнолітніх. Значного поширення набуває використання дитячої праці у неформальному секторі економіки. Серед сфер діяльності, що зорієнтовані на нелегальне наймання підлітків, можна відзначити такі: продаж газет, миття машин, перенесення вантажів, допомога у торгівлі, секс-індустрія, збирання та продаж металобрухту тощо. Злочинним і небезпечним для життя і здоров`я є викрадання металевих деталей механізмів, ліній електропередачі тощо для подальшої продажу в якості металобрухту; так, велика кількість дітей загинула чи стала інвалідами при спробах викрадання кабелю, що знаходився під струмом.

Статистика свідчить:

• 8% дітей не знають жодного з прав, декларованих у Конвенції про права дитини;

• 20% дітей з уразливих груп (діти мігрантів, рома, діти з неблагополучних та багатодітних сімей тощо) взагалі нічого не знають про права дітей;

• 28% дітей вперше почули при опитуванні про право на захист від втручання в особисте життя;

• 22% дітей вперше почули при опитуванні про права на захист від інформації, яка шкодить благополуччю дітей;

• 3% опитаних дітей зазначили, що права дитини в України не порушуються;

• 49% дітей вважають, що в Україні порушується право дитини на якісну медичну допомогу;

• 43% неповнолітніх повідомили, що були жертвами насильства в тій чи іншій формі;

• 33% дітей вважають, що в Україні порушується право на отримання гідної освіти;

• 32% дітей зазначили, що у державі порушуються права на достатній для їхнього розвитку рівень життя;

• 49% опитаних дітей переконані, що вони недостатньою мірою захищені державою від жорстокості, знущання, брутального поводження;

• 43% опитаних дітей переконані, що вони незахищені державою від вживання наркотиків;

• 38% опитаних дітей переконані, що вони незахищені державою від сексуальної експлуатації;

• 38% опитаних дітей стверджувально відповіли на запитання, наскільки дитина задоволена можливістю вільно висловлювати свою точку зору;

• 66% опитаних учнів або не знають про існування органів шкільного самоуправління, або навіть чітко впевнені, що їх немає;

• 34% опитаних дітей вважають, що вони незахищені державою від примусу до підневільної, непосильної, надмірної, небезпечної праці тощо.

(за матеріалами Комітету ООН з прав дитини)

Насиллям над дитиною є:

• Нанесення їй побоїв;

• Завдання шкоди її здоров’ю;

• Порушення її статевої недоторканості й статевої свободи;

• Контроль її доступу до спілкування з однолітками, дорослими, братами і сестрами, бабусею і дідусем іншими родичами;

• Приниження, використання образливих прізвиськ;

• Використання дитини як засіб передачі інформації одному з батьків;

• Крик на дитину;

• Коли їй вселяють страх за допомогою дій, жестів, поглядів;

• Коли їй загрожують насиллям по відношенню до інших (батькам дитини, друзям, тваринам та ін.);

• Не задоволення її основних потреб;

• Контроль поведінка за допомогою грошей;

• Коли дитина використовується як засіб економічного торгу при розлученні батьків;

• Погрози кинути її;

• Погрози самогубства;

• Погрози нанесення фізичної шкоди собі або родичам;

• Поводження дорослих з дитиною як з підлеглим чи слугою;

• Відмова дорослих інформувати дитину про рішення, які відносяться безпосередньо до неї, її долі тощо.