Група 5. Міжнародна культурна спадщина України. Освіта України – європейський вибір.

Матеріали для учнів.

Завдання:

Користуючись матеріалами додатків 14 - 17 та знаннями з правознавства й історії дайте відповіді на запитання:

• Який внесок України в культурну спадщину Європи та світу?

• В чому суть Болонського процесу, яке значення він має для України на вашу думку?

• Яку роль, на вашу думку, відіграє освіта в сучасному суспільстві?

Додаток 14.

«Україна – не тюрма народів, а колиска культур: погляньте, які сильні пагони російської, польської, єврейської літератури і мистецтва зросли тут!»

І.Огієнко

Додаток 15.

На території України розташовано велика кількість історичних пам’яток, що мають всесвітнє значення. До списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО включила собор Софії Київської, Києво-Печерську Лавру та історичний центр міста Львова.

Собор Святої Софії у Києві було зведено в к. 30-х років ХІ ст., який будувало 40 майстрів та 80 помічників. Собор мав 13 куполів, був оздоблений мозаїкою (640 м²) і фресками, які засліплювали очі вражаючи тим самим прихожан, які інколи не вірили, що це створили людські руки. В ньому було втілено всю велич і красу Київської Русі. До спорудження собору Св. Петра у Римі це був найбільший собор в Європі.

Києво-Печерська лавра − найдавніший монастир не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. Монастир було засновано Антонієм Печерським в 1051 р. У Лаврі Нестором-літописцем було написано «Повість минулих літ» й створено «Києво-печерський патерик», було засновано друкарню (1615 р.) й Києво-Могилянську колегію (1632 р.). В ній також працювали Сильвестр, Іларіон, Алімпій, П. Могила, Л. Баранович, І. Гізель та інші. Крім наземних споруд вражає комплекс підземних печер: Ближні (довжина 228 м) і Дальні ( 280 м).

Унікальним є й старе місто – центр Львова, який поєднує в собі пам’ятки архітектури різних епох і стилів. Таким пам’ятками є площа Ринок (142×129 м), Успенська церква, вежа Корнятка (найвища у Європі на поч. ХVІІ ст.), кафедральний собор св. Юра, костели домініканців й капуцинів, міський арсенал і багато-багато інших епохальних споруд компактно розташованих на невеликій площі.

Додаток 16.

Щедра на таланти земля українська… Вона подарувала людству цілу плеяду геніальних поетів і письменників, співаків і композиторів, учених і винахідників. Та через ряд історичних обставин, часом драматичних, а часом трагічних, синам нашої благословенної землі доводилось збагачувати скарбницю знань людської цивілізації, перебуваючи далеко за межами рідного краю, і тому на отчій землі добуток їхній не завжди був належно оцінений і визнаний.

Варто лише згадати ім’я Юрія Дрогобича, видатного філософа, астронома і медика середини ХV століття, ректора Болонського університету; Михайла Остроградського, ім’я якого ще за життя сяяло зіркою першої величини в сузір’ї геніальних математиків світу. Донині не застаріли підручники з механіки всесвітньо відомого академіка Степана Тимошенка.

Були серед них − ті, хто своїми відкриттями наблизили день польоту в космос, - герой Вітчизняної війни 1812 року генерал Олександр Засядько; народоволець Микола Кибальчич; “батько космонавтики” Костянтин Ціолковський; людина драматичної долі Юрій Кондратюк, завдяки якому стала можливою висадка американських астронавтів на Місяці фактично за його програмою “Аполлон”; конструктор турбореактивних двигунів академік Архип Люлька.

Мало хто з українських вчених володів стількома титулами, як професор Іван Горбачевський – доктор медичних наук, професор, декан медичного факультету Карлового університету в Празі, а згодом і його ректор.

Академік Василь Липський особисто відкрив та описав 4 нові для науки роди і понад 220 видів рослин та їх відмін, зібрав величезні колекції для природничих музеїв країни, написав понад 100 наукових праць.

А скільки українців працювали чи працюють за межами України. Їхні імена говорять самі за себе: М. Боголюбов (засновник школи нелінійної механіки), П. Капиця (ядерна фізика), О. Біланюк (ядерна фізика), М. Каша (біофізика), М. Якимович (фізика міжпланетарного простору) та інші.

Результати діяльності вчених, винахідників за межами України, куди занесли їх буремні вітри історії двадцятого століття, можна вважати набутком не тільки тих народів і держав, у яких вони жили, але й частиною творчого потенціалу української нації, що свідчить про її причетність до світової цивілізації в ті часи, коли Україна була позбавлена власної державності.

Додаток 17.

Болонська декларація змінить українську освіту, в який бік?

Болонський процес розпочався в 1999 р. в Болоньї, де представники 29 країн Європи підписали декларацію про побудову «зони європейської освіти» до 2010 року з метою підвищення якості європейської освіти та надання можливості студентам вільно переміщуватись із ВНЗ до ВНЗ й після закінчення навчання знаходити собі роботу у будь-якому кутку Європи. Реалізація цього процесу призведе до того, що для країн-учасниць будуть діяти єдині умови визнання дипломів про освіту й працевлаштування.

В травні 2005 року міністра України підписав документи про приєднання України до Болонського процесу. Таке приєднання передбачає проведення корінних довгострокових змін в освіті України, а саме:

• Впровадження дворівневої системи освіти бакалаврат (практики) та магістратура (теоретики, науковці, педагоги).

• Перехід на облік об’єму знань в кредитах (на сьогодні в годинах), яких студент повинен набрати певну кількість за весь період навчання. Кредити є однакові в усіх ВНЗ з тією метою, щоб студент міг вільно переходити із одного в інший. Зараховані кредити залишаються по життєво. Всі кредити розбиті на три групи. До першої входять обов’язкові предмети для всіх осіб, які отримують вищу освіту, до другої – предмети спеціалізації (профільні), до третьої – вибрані предмети протилежної спеціальності (за вибором) для розширення кругозору.

• Введення 100-бальної рейтингової оцінки, яка буде відображати не лише знання, а й активність студента, що буде спонукати працювати його протягом всієї сесії.

За матеріалами газети «Аргументы и факты в Украине»,
№22, май 2005.