Ольга
ЦИМБАЛ, учитель Люботинської гімназії № 1,
голова молодіжної
організації "Спілкування без кордонів",
випускниця
програми "Партнери в освіті" (2003),
м. Люботин,
Харківська обл.
Громадянська
журналістика
як фактор розвитку шкільної преси
(Вивчення,
адаптація та перспективи
застосування зарубіжного досвіду)
Особливістю
програм учительських обмінів є те, що їхні учасники можуть
ознайомитися з широким спектром проблем та з різними сферами та
напрямками шкільної освіти. Зазначені програми дають змогу побачити,
яким чином функціонує школа в умовах розвинутого громадянського
суспільства. Нам важливо знати, які підходи застосовують наші колеги,
вирішуючи одну з найважливіших проблем - як навчити учнів жити в
сучасному суспільстві. Але нам необхідно не тільки вивчати та
адаптувати їхній досвід, а й розвивати власний.
Розглянемо
один з напрямів, а саме - освіту з питань ЗМІ (мас-медійну освіту).
При цьому одним з важливих завдань є розвиток громадянської
журналістики.
У
чому полягає актуальність цієї проблеми? Розвинуті ЗМІ - це ознака
плюралістичного демократичного суспільства. На низовому рівні в
суспільстві важливу роль мають відігравати громадські медіа: вісники,
бюлетені, комунальні ЗМІ, шкільні газети тощо. Як підкреслюють
дослідники К. Крос і Р. Гакет, громадські медіа виконують важливі
функції в суспільстві. Вони забезпечують право громадян на отримання
інформації, що стосується життя громади, забезпечують право на вільне
висловлювання своєї думки на низовому рівні в суспільстві та
відбивають інтереси громади й потреби громадян.
Шкільні
ЗМІ відповідно мають виконувати зазначені функції в шкільних
громадах. Вони мають забезпечити право дитини на вільне висловлювання
і, зокрема, інформувати школярів про справи, що стосуються шкільного
життя; давати можливість їм вільно викладати свої погляди, думки щодо
проблем, що їх хвилюють. До того ж шкільні ЗМІ виконують навчальну
функцію, а саме - навчають школярів вільно висловлювати свої погляди.
Але
на шляху розвитку шкільних ЗМІ є багато перешкод, основні з них -
недостатність громадської активності школярів, відсутність певних
навичок створення матеріалів для ЗМІ та цілеспрямованої підтримки з
боку адміністрації та вчителів, брак програмного забезпечення і
технічних засобів та навичок роботи з ними тощо. Вирішити проблеми
розвитку шкільних ЗМІ можна шляхом взаємодії з громадськістю та за
допомогою громадянської журналістики.
Основні
принципи громадянської журналістики, як вважає Джей Роузен,
полягають, по-перше, у створенні атмосфери громадянства і зміцненні
громадянської культури, по-друге, в тому, що журналіст безпосередньо
є активним учасником громадського життя, по-третє, у прагненні до
прийняття громадянського рішення (виваженого рішення, що є
результатом обговорень, міркувань щодо всебічно зважених наслідків),
що стосується проблем, які серйозно хвилюють громаду.
Залучення
школярів до громадянської журналістики сприяє формуванню культури
громадянськості. Юні громадські журналісти можуть стати ініціаторами
всебічного обговорення суспільно важливих проблем у шкільних ЗМІ,
дискусії з яких полегшать вивчення пропозицій і підготують виважене
прийняття рішень. До того ж юні кореспонденти, висвітлюючи події,
стають їхніми активними учасниками, а це сприяє активізації шкільної
молоді у житті шкільної та місцевої громади. Набутий досвід участі
дає можливість в майбутньому бути активнішими громадянами, тобто
брати участь у громадському житті на місцевому рівні і в житті
суспільства в цілому.
Навчання
громадянської журналістики може відбуватися різними шляхами.
Наприклад, цікавим є досвід Mеdison Middle school (Richmond,
Kentucky, USA), коли учні працюють над газетою під час занять з
англійської мови. Це значно розширює коло учнів, які її створюють. В
українських школах також пропонується спецкурс "Основи
журналістики", але чи можливо навчити учнів створювати газету чи
хоча б матеріали для неї, коли заняття (1 година) проходять раз на
два тижні?
Досвід
взаємодії Люботинської гімназії № 1 з дитячо-молодіжною організацією
"Спілкування без кордонів" та громадськістю у створенні
шкільного вісника "Лідер" показує, як можна вирішувати
проблеми шкільної преси. Громадська організація не тільки допомагає
технічно, а й організовує навчання юних громадських журналістів.
Ефективними були літні школи, студії для юних журналістів та
періодичне проведення тренінгів, спецкурсів з громадянської освіти,
журналістики та англійської мови ("Civic education for young
journalists"), участь у просвітницьких проектах. "Клуб
друзів" вісника "Лідер" допомагає підтримувати зв'язок
з громадськістю, залучати до роботи в шкільній газеті громадських
кореспондентів, віднайти нові ідеї. Учасниками клубу стали
випускники, які створювали шкільну газету, коли навчалися в школі,
студенти та ін.
Ефективним
засобом навчання та залучення до громадянської журналістики можуть
стати учнівські проекти. Ці технології ефективно сприяють засвоєнню
демократичних цінностей, навчають школярів визначати проблеми та
знаходити шляхи їх вирішення. Застосування методу проектів - ще один
шлях, який дає можливість розвивати творчі здібності дитини та
набувати навичок соціальної взаємодії. Для прикладу наведемо один з
учнівських проектів.
Учнівський
проект "Світ підлітків" (Інформаційний вісник, журнал або
стіннівка) (News-letter magazine, poster "Teenagers' world")
Це
колективний інформаційний (творчий) проект, основна мета якого -
навчити учнів 13-15 років створювати матеріали для шкільної преси.
Проект "Світ підлітків" спрямований на створення журналу
школярів (газети, інформаційного вісника тощо). Проект можна
здійснювати в позаурочний час, під час проведення літньої школи чи
гуртка або навіть на уроках англійської мови.
Здійснення
цього проекту допоможе підготувати учнів до створення шкільної газети
або співпрацювати з уже існуючою. Особливістю проекту є те, що учні
самі вибирають тематику занять, об'єднаних однією темою "Teenagers
world". Якщо мовні навички недостатньо розвинуті й учні не мають
досвіду участі в проектах, доцільно використовувати рідну мову на
етапі збирання ідей та планування. Ми не акцентуємо увагу на
конкретному змісті газети школярів тому, що він визначається самими
учасниками проекту в процесі його здійснення. Необхідно зазначити, що
цей проект можна здійснювати також з дітьми 11-12-ти років, але при
цьому підготовче заняття має відповідати їхньому віку і рівню
володіння іноземною мовою.
Як
розпочати створювати класну газету/журнал "Світ
підлітків"?
Пропонуємо
такі кроки:
1)
підготовчий етап: проведення заняття "Світ підлітків";
постановка проблеми (обговорення ситуації), визначення тематики;
2)
збирання ідей для проекту (яким має бути журнал - друкованим чи
рукописним; як часто буде випускатися; які будуть ілюстрації тощо);
3)
планування: обговорення назви газети, її рубрик, тематики матеріалів;
розподіл обов'язків;
4)
підготовка першого випуску газети (журналу), в якому учні
розповідають про себе; консультації вчителя;
5)
випуск першого номера і його презентація.