Громадянський діалог

Проект “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ДІАЛОГ” здійснювався в ліцеї “ГОЛОСІЇВСЬКИЙ” м. Києва протягом 2001-2004 років. Він базується на визнанні діалогу між громадянами в суспільстві важливим фактором, яка має сприяти формуванню громадянської культури старших підлітків. Такий підхід дає можливість визначити педагогічні цілі реалізації проекту як навчально-дидактичні, так і виховні.

Навчально-дидактична: закріплення системи знань про реальні соціальні взаємодії.

Виховні:

• виховання індивідуального діалогового стилю громадянської поведінки в процесі взаємодії з людьми;

• розвиток комунікативних умінь та навичок;

• удосконалювання навичок прийняття особистих та колективних рішень;

• обмін досвідом ведення діалогу як моделі соціальної реальності;

• вироблення установки на практичне використання громадянського діалогу;

• формування та розвиток творчого мислення;

• подолання психологічного бар'єру стосовно форм і методів активного навчального діалогу як крок до активності в реальному суспільному житті;

• вироблення системних знань та умінь щодо конструювання і методичного опису громадянського діалогу, і, відповідно, знань та умінь щодо методичного опису соціальної реальності.

Предметними компонентами проекту, що пропонується, є соціально-інформативна предметна ситуація, ролі, рольові дії та сценарій.

Ролі в запропонованому проекті визначаються:

• власною громадянською культурою учасника. Вона залежить від набутих в соціалізації знань, вмінь, навичок, а також від тієї соціальної позиції, точки зору на історичну подію, що використовується в грі;

• соціальною позицією в певній горизонтальній міжособистісній ситуації: ватажок, лідер, керівник, рядовий учасник, відомий, пересічний учасник подій.

Сценарій − базовий елемент ігрової процедури. У ньому знаходять висвітлення принципи проблемності, соціальної та ігрової багатоплановості, спільної педагогічної та соціальної діяльності. Сценарій − це опис у словесній або графічній формі предметного змісту, вираженого в характері й послідовності дій тих, хто грає, включно з викладачами, що модерують громадянський діалог. У сценарії відображається загальна послідовність гри, основні етапи, операції й кроки.

Соціально-інформативна навчально-історична ситуація включає в себе такі компоненти:

• об`єкт − певну конкретну соціальну ситуацію, реальну конкретну подію або протиріччя, яка має бути обговорена в діалозі;

• суб`єкт − певну особу (гравця) з його власною громадянською культурою, тобто обсягом знань про соціальний світ, систему його взаємодій та суб`єктивною апріорною соціально-рольовою позицією;

• ставлення суб`єкта гри до об`єкта гри − практична актуалізація й активація громадянської культури, "активна життєва позиція".

Рольова дія − мотиваційна ситуація, яка безпосередньо дає можливість зіткнення людей з різнотипною громадянською культурою.

Дуже важливою специфічною ознакою проекту є представлення нею нормативної моделі соціальної реальності, як конфліктної, деструктивної, так і безконфліктної, продуктивної. Методикою передбачено також поліваріативна модель способів розв’язання конфлікту, навіть якщо в історико-соціальній реальності конфлікт реально вирішений не був. Запропонований проект має завжди давати сподівання на можливість продуктивного вирішення, нехай у віртуальній інтелектуальній реальності, будь-якого конфлікту.

Проект “громадянський діалог” вимагає орієнтації на постійний пошук рішення проблем, що потребують тривіальних або нетривіальних підходів. Вона формує метод особливий мислення, зорієнтований на сам процес здійснення громадянського діалогу, на його методику.

В основі проекту лежить громадянський діалог, тобто вільне обговорення актуальних проблем соціального розвитку суспільства.

Вважається, що має існувати певний кінцевий перелік проблем, так званих вічних проблем соціології (суспільствознавства), обговорення яких є завжди й всюди актуальним. З них ми пропонуємо обрати “вічні” питання: співвідношення та пріоритети різних факторів суспільного розвитку (економічні, національні, релігійні та інші); роль насильства в історії (допустимість насильства й міра цієї допустимості, революція та антиреволюційні рухи; демократія та тоталітаризм (авторитаризм); роль особи в історії; співвідношення лібералізму та консерватизму; проблеми соціальної нерівності; проблеми расової та національної дискримінації та деякі інші.

Варто дозволити планування самим дітям. Вони мають за власним бажанням виписати і запропонувати свої теми для обговорення. Дуже важливо, щоб всі ці теми не були проігноровані організаторами “громадянського діалогу”. Не варто при цьому ігнорувати найскладніших тем, навіть якщо вони знаходяться, як то кажуть “на грані фолу”.

Власне, основне правило тільки одне: маєш можливість висловитися сам, але змушений слухати з повагою іншого.

Добре підготуйтесь до свого виступу.

Прочитайте все, що можна знайти з проблеми, яка обговорюватиметься.

Заздалегідь сформулюйте свою точку зору, добре аргументуйте власну позицію.

Подумайте, що може Ваш співбесідник заперечити.

Уважно вислухайте свого опонента.

Посміхайтеся!

Спробуйте зрозуміти, що він хоче Вам сказати.

Не соромтеся перепитати, якщо чогось не зрозуміли.

Пам’ятайте, що Ваша точка зору не є єдино можливою.

Подумай, чи можна в цій ситуації знайти компроміс.

Якщо Ви не можете знайти переконливих аргументів — запитайте в свого опонента, що він сам думає з цієї проблеми.

Не ображайте свого опонента: він має право на власну точку зору.

Додержуйтесь “правила мікрофону”: тільки той, хто тримає його в руках, має право висловлюватися.

В інтерактивному діалозі ніколи не буває одного переможця! Якщо Ви змусили свого суперника погодитись із вашою точкою зору − ВАМ ПРОСТО НЕ БУДЕ З КИМ ВЕСТИ ДІАЛОГ!

Шукайте спільні думки з своїм опонентом, а не те, що вас розділяє.

Визначення тематики “Громадянського діалогу” вимагає визначитися і з метою проведення заходу.

Тільки контроль за “правилами гри”. Якщо втручатися, то тільки для того, щоб не дати ображати один одного і для того, щоб “поставити на місце” явних порушників дисципліни.

Основні критерії, які характеризують ефективність “громадянського діалогу”:

глибина висвітлення охопленої проблеми та міра конкретизації обговорюваних питань;

міра індивідуального саморозкриття (практичної участі) усіх учнів, які “працюють” у діалозі.

• Початковий етап та ввідні завдання. На цьому етапі вчитель-модератор вводить головну проблему заняття.

• Ознайомлювальний етап та ознайомлювальні завдання. Учасники дають пропедевтично-ознайомлювальне власне бачення теми/проблеми, формулюють, відтворюють власні здобутки щодо обговорюваної проблеми, (але не обговорюють її, тільки відтворюють власну точку зору).

• Основний етап та завдання на ньому. На цьому етапові здійснюється основні діалоги, які мають з одного боку довести, що можуть бути різні світобачення, до яких треба ставитися з терпимістю. З іншого — (це теж важлива частина діалогу) тільки реалізація демократичних світоглядів є ефективною у вирішенні суспільних проблем.

• Заключний етап та заключні завдання. Цей етап включає завдання, пов’язані із внутрішнім, власним баченням свого ставлення до проблеми після обговорення і висвітлюється новий, досягнутий в результаті обговорення, рівень громадянської культури.