ЯК ВИДАВАТИ ГАЗЕТУ: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

(ЯКА ГАЗЕТА? ДЛЯ КОГО? ЯК ГОТУВАТИ ГАЗЕТУ?)

Чим краще все буде організовано, тим більш успішнішою буде робота. Щоб видавати і поширювати газету насамперед потрібна відповідна та сильна команда.

КОМАНДА

Вона може складатися:

- з усіх учнів одного класу та їхнього вчителя;
- з декількох учнів одного чи різних класів, що горять бажанням випускати газету.

Дуже важливий чинник - чисельність команди. Група з 5-6 чоловік може цілком виконувати всю роботу, аж до продажу газети.

Якщо команда велика, то із самого початку необхідно розподілити функції і визначити спеціалізацію кожного члена групи в залежності від бажання і компетенції (редагування, ілюстрування, верстка, зовнішні зв'язки тощо). Кожну з функцій виконують як мінімум двоє, щоб виключити ризик можливих непорозумінь. Нарешті, не слід забувати про координацію діяльності, постійно пам'ятаючи про рівний ступінь важливості всіх функцій. Тільки тоді можна буде успішно досягти фінального етапу - розповсюдження газети.

Крім постійного складу, у підготовці й випуску можуть брати участь й інші особи - як із самого навчального закладу, так і ззовні. Так виникає кореспондентська мережа: ті, хто здатні поставляти інформацію, надсилати ілюстрації, статті, тощо. Можна формувати різні рубрики, наприклад, "Спектаклі", "Листа читачів" і т.п.

ЯКУ ГАЗЕТУ ВИПУСКАТИ?

Яку газету ви збираєтеся випускати? До початку видання необхідно добре обміркувати і прийти до спільної думки щодо проекту. Визначити зміст, дух газети, її форму - усе це необхідні дії. Для цього важливо відповісти самим собі на такі питання:

• хто потенційний читач/читачі?
• якого характеру інформацію він шукає в газеті?
• с якою частотою буде виходити газета (щотижня, раз на місяць, раз у квартал)?
• який передбачуваний формат і обсяг газети?

Більшість шкільних газет містять як творчі роботи (розповіді, казки, вірші, малюнки тощо),так і тексти інформаційного змісту (про школу, про район, про дозвілля тощо).

Назви газет відбивають ту загальну тональність, що намагаються задати автори ("Червоний кораблик", "У хащі", "Ключ", "Лупа", "Сірник" тощо).

Зазвичай, газета виходить протягом лише одного навчального року, оскільки редакційні групи міняються, а вчителі не завжди мають можливість допомогти учням. Але яке це має значення? У деяких школах газета стала традицією, і нові учні постійно поповнюють редакцію. Частіше газета стає незамінним засобом для організації інформаційних потоків усередині школи, навчає проводити журналістські розслідування, організовувати зустрічі з різними людьми. Багато газет друкують інтерв'ю з директором школи, керівником господарської частини, вчителями, кухарями зі шкільної їдальні, батьками тощо.

Іноді на сторінках видання розгортаються бурхливі дебати, відбувається зіткнення ідей, а газета стає справжнім форумом, місцем, де висловлюються аргументи "за" і "проти" щодо тієї чи іншої актуальної теми чи проблеми (наприклад, з питань релігії, екології, свободи волі та ін.).

Написати статті на актуальну тему, поставити свій підпис, знаючи, що газету прочитає багато читачів - усе це веде до поняття "відповідальність".

Якщо справа поставлена добре, то читачі із задоволенням будуть купувати кожен новий номер газети. Отже, треба друкувати те, що цікаво насамперед читачам.

ФІНАНСУВАННЯ

Завжди дуже важко знайти гроші для випуску першого номера газети. У 1907 році в школі доктора Декролі вирішили організувати спеціальну лотерею, щоб зібрати необхідні кошти для виходу їхнього першого щотижневика. Цей прийом завжди діє безвідмовно.

Якщо проект добре представлений, то можна сміливо стукати в численні двері, наприклад, піти в мерію, культурні асоціації, до комерсантів вашого міста, що, цілком можливо, побажають розмістити рекламу на сторінках вашого видання. У Німеччині, скажімо, реклама в шкільних газетах грає настільки ж важливу роль, як і в дорослій пресі. Початкову допомогу можна також одержати в таких організаціях, як клуби ЮНЕСКО чи соціально-освітні центри. Крім того, інтерес до такого проекту можуть виявити і різного роду батьківські організації. Зрештою, газету продають і батькам!

ВИПУСК ГАЗЕТИ

Випуск газети, яким би способом її не друкували - найголовніший момент усього процесу. Можливий будь-який формат: від стінної газети до кишенькових видань, однак, найбільш розповсюджений формат 21 х 29.7 см.

Але пам’ятайте: щоб газета легко читалася, необхідно ретельно продумати макет, тобто форму подачі статей і фотографій, їхнє взаємне розташування на сторінці. Серед різних видів друку можна зустріти досить непогано зроблені видання в офсетному друці. Багато мерій, що мають офсетну техніку, погоджуються допомогти віддрукувати шкільну газету. Але є варіанти і скромніші, наприклад, класичні копіювальні машини.

Якщо у вашому розпорядженні немає взагалі ніякої друкарської техніки, то виходом з ситуації може стати ксерокопіювання, останнім часом усе більш і більш доступне.

Вам необхідно ретельно продумати також кошторис видання і розрахувати собівартість продукції.

Варто також згадати і про спеціальні видавничі комп'ютерні програми (для редагування і верстки). Кожна стаття може бути розміщена в декількох колонках, розподілених між сторінками газети.

ТИРАЖ

Кількість екземплярів буде залежати від потенційного кола читачів, а також від зусиль щодо рекламування газети. Рекомендуємо декілька анонсів за кілька днів до виходу. Підраховуючи обсяг тиражу, не забудьте, що:

- якусь кількість номерів вам доведеться подарувати і поширити безкоштовно;

- необхідно відправити екземпляри в Національну та/чи регіональну бібліотеку;

- кілька екземплярів варто відправити в чи префектуру у префектуру, а якщо таких немає, то в мерію;

- кілька екземплярів кожного номера корисно залишити для архіву; надалі це дозволить простежити еволюцію газети, її історію.

ПРОДАЖ

І от газета "вийшла". А чи була точно визначена ціна для продажу? Чи будуть покриті витрати на видання? Але встановлюючи ціну, пам’ятайте: ціна для продажу повинна відповідати фінансовим можливостям читачів; якщо вона буде надто велика, ви ризикуєте відштовхнути покупців. Непогана річ - підписка на вашу газету; але перш ніж організувати її, треба бути впевненим у тому, що ви зможете витримати ритм і належну якість видання. У цьому випадку необхідне добре організоване адміністративне керування і бухгалтерський облік.

ОФОРМЛЕННЯ І ПОДАЧА МАТЕРІАЛУ

Газета не може існувати без читачів. Робота редакції повинна вибудовуватися навколо головної задачі: залучити та втримати максимально більшу аудиторію. Журналіст - це свого роду архітектор чи режисер інформації. Але так само, як архітектор чи режисер не створюють однакові будинки чи фільми, журналісти, хоча й дотримуються деяких загальних правил, усе-таки роблять продукцію, що має своє власне обличчя.

ПЕРША СМУГА

"Що розмістити на початку випуску?", "Чим ми збираємося відкрити номер?" - саме такими питаннями починаються кожні редакційні збори як у друкованій пресі, так і на радіо чи телебаченні. Відповіді будуть розрізнятися в залежності від загальної спрямованості видання і від того, як уявляє собі редакція очікування аудиторії. Можна дотримувати різних критеріїв у виборі: дати пріоритет найсвіжішій інформації; вивести на перший план якусь особливо драматичну і яскраву подію; розповісти про рішення адміністрації, влади, що може забезпечити безпосередні наслідки та вплив на життя читачів. Заголовок першої смуги має фундаментальне значення: він повинен привернути увагу читача і збудити в нього бажання прочитати статті. Ілюстрації (фотографії, малюнки) і колір - додаткові елементи, що підсилюють привабливість заголовка.

Отже, перша смуга газети - це її вітрина.

ВЕРСТКА

Закінчивши розробку першої смуги, редакція повинна організувати верстку інших частин газети: матеріали розподіляються по темах (репортажі, поезія, читацька пошта, шкільне життя і т.п.), кожна з який має постійне місце в газеті, щоб читач міг легко знайти рубрику, що його цікавить. Для кожної сторінки визначається ієрархія: більш значимі матеріали розміщують нагорі, а фотографії, різного роду обрамлення і прикраси, шрифтові сполучення повинні додати всім частинам газети гармонічну форму, приємну для очей.

Кожна стаття також має свою структуру: заголовок, а іноді і додаткові підзаголовки; "шапку", що дає в кілька рядків основний зміст для швидкого ознайомлення; "атаку", тобто першу ударну фразу, покликану здивувати, привернути увагу, збудити бажання продовжити читання; вставки, призначення яких - підтримувати інтерес читача, вести його далі; ну і, звичайно, кінцівку - яскраву заключну частину. Очевидно, структура матеріалу буде різна в кожному конкретному випадку: звіт про діяльність ради класу не може бути написаний так само, як і репортаж про матч по регбі. Але загальне правило однакове в усіх випадках: інформація повинна бути подана так, щоб збудити бажання придбати газету.

ЖУРНАЛІСТСЬКІ ЖАНРИ І СТИЛІ

В газеті різна інформація не може бути представлена однаково. При написанні статті в журналіста є вибір, що схематично зводиться до трьох основних типів подачі інформації: подавати матеріал стисло, узагальнено й об'єктивно; супроводжувати матеріал поясненнями; дати свою інтерпретацію, висловлюючи лише свою власну думку. Кожний з перерахованих типів подачі матеріалу може бути критерієм для розрізнення журналістських жанрів.

Якщо інформація подається стисло й об'єктивно, то матеріал приймає вид інформаційного повідомлення, репортажу, чи звіту, можливо, інтерв'ю.

Якщо інформація супроводжується поясненнями, то мова йде про аналіз, коментар чи журналістське розслідування.

Якщо інформація буде супроводжуватися оцінками, то журналіст пише в залежності від ситуації, критичну статтю, редакційну статтю (її звичайно пише керівник газети, головний редактор), замітку (коротеньку статтю, в якій говориться про якусь актуальну подію, часто − в гумористичній формі) чи хроніку (статті в рубриці, що регулярно виходить). Її веде одна людина, чи, щонайменше, підписують тим самим іменем). Журналістський стиль походить з тієї ж ідеї, що і стиль рекламний: залучити й утримати увагу читача, наприклад, здивувати, розвеселити, розважити його.