У вас ще немає свого шкільного видання? Газети, журналу, або, хоча б інформаційного листка, який учні роблять самостійно? Але ж стінгазета у вас є, напевно. Сподіваємося і комп'ютер, нехай і не найсучасніший у вашій школі є. Це вже добре. Але головним надбанням тих, хто хоче створити власну газету, безумовно є друзі: ті, хто хочуть стати журналістами, чи пишуть вірші або оповідання, ті, хто уже сьогодні готові приєднатися до вас. То ж – можна починати!

Але спочатку, трошки інформації.

Перша, справді шкільна газета з'явилася на початку 20х років ХХ ст. У Ле-Бар-сюр-Лу. ЇЇ засновником вважають педагога Селестена Френе. Проте сам автор ідеї зазначав, що він лише завершив ту справу, яка розпочалася задовго до нього – з часів Лютера і Рабле, Монтеск'є та Монтессорі.

Вже в 1718 році для майбутнього короля Франції Людовіка ХVI у королівській типографії друкувалися спеціальні аркуші – своєрідний прототип шкільної газети.

В 1882 році в Парижі публікувався щотижневик “Права молоді”, в першому номері якого міститься “заклик до ліцеїста”: “Друзі, ми не закликаємо бунтувати. Ми лише хочемо надати вам у користування друкований засіб. Чому б вам не подати свій голос, щоб ваші вимоги були почутими”

У 1890 році у Європі нараховувалося вже 107 студентських газет (8 – у Німеччині, 1 – в Австро –Угорщині, 51 – у Бельгії, 1 – у Бразилії, 1 – в Іспанії, 1 – в США, 21 – у Франції, 19 – в Голландії, 2 – в Італії, 2 – в Швейцарії)

Вже на початку ХХ століття багато педагогів Європи пропонували створювати шкільні газети, як засіб навчання та організації дозвілля школярів.

Самою відомою шкільною газетою стало видання, ініціатором створення став відомий усьому світу педагог Януш Корчак. В 1921 році він написав невелику працю – всього 22 сторінки – “Про шкільну газету”, де виклав свої міркування з приводу цього виду діяльності

Рух за шкільні газети став особливо сильним у Франції в 30-40і роки та після ІІ світової війни. В !951 році питання про шкільні газети навіть став предметом обговорення на парламентських слуханнях цієї країни.

Сьогодні шкільна преса існує у більшості країн Європи і якщо хтось запитає: «Навіщо потрібна шкільна газета?” варто запитати у тих, хто її вже має. Багато шкіл України мають власні газети, які виходять чималенькими тиражами і які читають і за межами шкільних стін. Для багатьох навчальних закладів такою газетою є власна Інтернет сторінка з усіма новинами. Це дає можливість не лише розповісти про себе, а й знайти друзів, однодумців, зав'язати довготривалі зв'язки і стати партнерами у спільних справах. Достатньо вийти в Інтернет і можна “погортати” сторінки таких видань

Мета проекту: Забезпечення права дитини на вільне висловлювання шляхом створення шкільної газети, проведення прес клубу для юних журналістів та їх навчання.

Основні задачі:

• реалізувати на практиці право дитини на вільне висловлювання;

• розширити знання молоді з громадянської освіти;

• розвивати навички критичного мислення;

• розвивати творчі здібності та вміння викладати свої думки в письмовій формі;

• активізувати молодь у громадянській журналістиці;

• розвивати навички планування та роботи в команді.

Кроки:

1. Підготовчий етап: зібрання ініціативної групи; проведення занять та тренінгів; постановка проблеми (обговорення ситуації).

2. Ідеї для проекту.

3. Концепція газети (визначення мети, обговорення та прийняття концепції газети, її назви, рубрик, тематики матеріалів).

4. Формування редакції, розподіл обов’язків.

5. Планування роботи, узгодження умов випуску газети з адміністрацією.

6. Створення та постійне проведення прес-клубу.

7. Випуск газети.

8. Організація навчань для членів редакції та юних журналістів.

9. Моніторинг (відслідковування та корегування).

10. Презентація проекту “Шкільна газета”.

Очікувані результати:

• Створено шкільну газету (вісник, стіннівку тощо), де розміщені матеріали юних кореспондентів, в яких вони вільно висловлюють свої думки, своє ставлення до проблем, що їх хвилюють і, таким чином, реалізовують своє право на вільне висловлювання;

• учнівська молодь набула знань з громадянської освіти; оволоділа навичками співпраці з громадськими ЗМІ;

• учасники проекту набувають уміння роботи в команді, застосовують навички критичного мислення на практиці;

Вік та кількість учасників: представники шкільного самоврядування, юні кореспонденти, редактори класних стіннівок, волонтери (7 – 15 осіб) віком від 12 до 17 років.

Методичні рекомендації

1. Підготовчий етап передбачає зібрання ініціативної групи (активісти шкільного самоврядування, волонтери тощо). Це також може бути підлітковий клуб чи громадська організація школярів, або просто група старшокласників. Доцільно провести заняття і розглянути питання про молодіжну пресу та значення громадянської журналістики. Важливою частиною цього етапу має стати проведення тренінгу „Формування команди”, для проведення якого можна запросити тренерів або шкільного психолога, а також провести рольову гру „Створення шкільної газети” (якою ми уявляємо шкільну газету).

Постановка проблеми. Ситуація обговорюється за “круглим столом” з теми „Право дитини на вільне висловлювання” або “Шкільні проблеми та шляхи їх вирішення”. Увага акцентується на визначенні суспільно важливих проблем, що стосуються школярів, молоді.

Результат етапу: Сформована група старшокласників, що зацікавлені у створенні шкільної газети; підсумками роботи “круглого столу” є визначення існуючих проблем, сфер інтересів підлітків.

2. Ідеї проекту. Зібрання ідей для газети (вісника) можна зробити методом інтелектуального (мозкового) штурму. Пропонуються ідеї щодо форми шкільної газети, її назви, змісту рубрик, роботи редакції тощо. Всі ідеї збираються, записуються, групуються за напрямками.

Результат етапу: Зібрано ідеї для майбутньої газети.

3. Концепція газети. Визначаються цілі газети та її концепція (місія, назва, рубрики, тематика матеріалів, читацька аудиторія).

Результат етапу: Створено концепцію шкільної газети (вісника) в контексті громадянської освіти.

4. Формування редакції: Редакція формується з учасників ініціативної групи, активних волонтерів тощо. Вона складається із редакторської групи (редактор, замісник редактора, члени редакції) і постійних кореспондентів. Дописувачем газети може бути кожен учень школи. Проводиться основний розподіл обов’язків між членами редакції (Див. схему редакції). Для ефективної роботи має бути забезпечена взаємозамінність членів редакції. В процесі вироблення правил роботи редакції приймають участь всі її учасники. І це доцільно зробити на першому засіданні.

Результат етапу: досягнуто чіткого розподілу обов’язків між членами редакції, вироблені правила її роботи.

5. Планування роботи. Для того, щоб робота редакції була успішною та шкільна газета розвивалася, необхідно ретельно спланувати її діяльність. Планування необхідно розпочати з обговорення таких питань: якою має стати шкільна газета, що необхідно для того, щоб її випускати, що є і чого не вистачає; що ми вміємо робити і чому слід навчитися; обговорюються також імовірні загрози та можливості, які надає газета, перспективи її розвитку. Відповіді на ці запитання є початком стратегічного планування, на термін 2 - 3 років.

Стратегічний план складається з наступних розділів: Місія газети; аналіз того, що вже було зроблено (якщо шкільна газета існує певний час); формування образу газети (якою вона має стати в майбутньому); аналіз сильних, слабких сторін та перешкод; стратегія діяльності, що спрямована на подолання перешкод тощо. Плануйте те, що ви в змозі виконати більше ніж на 50% і намагайтеся виконати на всі 100%. Але обов’язково проаналізуйте виконання стратегічного плану і внесіть корективи, якщо потрібно. Крім того вироблення і прийняття коротко строкових планів на місяць або півроку (із зазначенням строків реалізації та відповідальних), а також їх дотримання важливі для ефективної діяльності редакторської групи і успіху шкільної газети. На засіданні редакції приймаються плани й аналізується виконання попередніх.

До обговорення, складання та прийняття планів роботи редакції шкільної газети важливо залучити всіх учасників. Це буде сприяти більш ретельному виконанню запланованих дій та ефективній роботі. На цьому етапі необхідно узгодити умови випуску газети з адміністрацією. Результат етапу: Створено план розвитку шкільної газети, графік роботи тощо.

6. Створення та постійне проведення прес-клубу. До прес-клубу залучаються юні кореспонденти, редактори класних стіннівок, вчителі-консультанти, волонтери тощо. Проведення прес-клубу необхідне для того, щоб підтримувати зв’язок з громадськістю, залучати до роботи в шкільній газеті юних кореспондентів, набути нових ідей та забезпечити прозорість в роботі редакції. В нашому проекті роль прес-клубу виконує “Клуб друзів” шкільного віснику. Учасниками клубу стали випускники, які створювали газету, коли навчалися в школі, студенти, представники громадськості тощо. Такий клуб може стати окремим проектом редакції шкільної газети.

Результат етапу: Створено прес-клуб (клуб друзів) шкільної газети, налагоджено зв’язки з громадськістю.

7. Випуск газети: регулярне створення і розповсюдження. Створення шкільної газети – досить кропітка робота, яка передбачає здійснення певних етапів.

Етапи створення випуску шкільного віснику:

І. Підготовчий етап: обговорення редакторською групою. Вивчення проблеми, навчання юних журналістів.

ІІ. Планування.

ІІІ. Участь у громадських акціях. Збір інформації. Планування та розподіл обов’язків

IV. Створення газетних матеріалів: статей, інтерв’ю, репо­ртажів, новин, фото, малюнків тощо.

V. Обговорення матеріалів на засіданні редакції, з кон­сультантом

VІ. Комп’ютерний набір матеріалів

VІ Редагування матеріалів

VІІ. Перевірка коректором

VІІІ. Дизайн

ІХ. Макетування

Х. Друк

ХІ. Розповсюдження

ХІІ. Моніторинг

ХІІІ. Маркетинг (вивчення потреб читачів та суспільної ду­м­ки)

ХIV. Підведення підсумків

Результат етапу: створено і розповсюджено випуск шкільної газети.

8. Організація навчань для юних журналістів та членів редакції.

Важливу роль відіграє навчання підлітків, які займаються створенням матеріалів для шкільної газети. Вони можуть долучатися до існуючих програм, громадських проектів, чи планувати проведення власних просвітницьких проектів, запрошуючи викладачів волонтерів.

З досвіду ми знаємо, що навчання юних журналістів необхідно розпочинати з 5 – 6 класу, тому була проведена літня школа для учнів цього віку, а також запроваджено проведення постійної позакласної роботи.

Результат етапу: юні журналісти оволодівають навичками створення матеріалів для ЗМІ.

9. Моніторинг (відслідковування та корегування).

Відслідковування того, як просувається робота щодо створення газети, або матеріалів наступного випуску. План можна зробити у вигляді таблиці, у якій будуть графи “Заходи”, “Відповідальні”, “Виконання” “Корективи” і вивісити для огляду на стіні. Інформація про те, як виконується план має бути доступною всім членам редакції. При необхідності до плану вносяться корективи.

Результат етапу: організована чітка робота щодо створення шкільної газети.

10. Презентація проекту. Презентація проекту проводиться в різних формах: презентація шкільній громаді, висвітлення в газеті, вона також може бути підготовлена як окремий проект редакції шкільної газети.

Результат етапу: проведено презентацію проекту.

11. Підведення підсумків проекту та його оцінка.

Аналіз сильних та слабких сторін, труднощів. Обговорення результатів роботи, можливих майбутніх проектів.

Результат етапу: Створення плану майбутньої роботи.